Дивіться.Коли президент розповідав, що нам треба «зійти з посередині», скорочував чисельність армії, згортав ракетні програми — він не проводив референдум і не питав у народу, що ми про це думаємо.Коли розміновували Чонгар.Коли відкривали пункти пропуску.Коли розміновували напрямок з боку Чорнобиля — так, що росіяни зайшли на 200 кілометрів просто сквозняком — нас ніхто не питав, правильно це чи ні.Коли він літав в Оман.Коли відбувалися якісь переговори за нашими спинами — референдуму не було.Коли почалося повномасштабне вторгнення.Коли люди ставали пліч-о-пліч.Коли лягали під танки.Коли віддавали свої життя — нас теж ніхто не питав, підтримуємо ми це чи ні.Коли чотири роки крали.Крали на всьому, на чому тільки могли.Коли виростили не просто «свинарчуків», а цілу ОПГ при владі — нас не питали, можна так робити чи ні.Коли монополізували всі силові структури.Коли дозволили Генпрокуратурі, ДБР, СБУ творити будь-яку дічь — референдуму знову не було.А тепер — увага.Коли вони вже обісрались.Коли західні партнери мають повну доказову базу того, як розкрадали країну.Коли ми в найгіршій переговорній позиції.Коли ми втратили десятки тисяч людей.Цивільних.Дітей.Коли люди свідомо сиділи під обстрілами, без світла, без захисту.Коли ми втрачаємо людей щодня.І саме в цей момент, коли будь-який мирний договір уже відверто гірший, ніж той, який можна було підписати раніше, —президент раптом згадує про народ.І каже:«А тепер ви маєте вирішити, підписувати цю х*йню чи ні».Ні.Так це не працює.