Сьогодні, 29 вересня, Національна комісія зі стандартів державної мови разом з усією громадськістю нашої держави вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. Під час каральної акції тут у роки Другої світової війни фашисти знищили майже все єврейське населення Києва. Та загибель євреїв стала частиною трагедії, що пережив увесь багатонаціональний народ України. У Бабиному Яру вбивали також ромів, караїмів, військовополонених, підпільників, членів ОУН, заручників, психічно хворих, «саботажників», порушників комендантської години тощо. Страшну трагедію втілив у поетичному слові єврейський поет Перец Маркіш: Нестерпним болем повен Бабин Яр. Тисячоліттям тугою волає. Безсилі тиша тут і календар, І берегів у пам’яті немає. Довгі роки Бабин Яр був місцем пам’яті та символом непокори, адже радянський тоталітарний режим забороняв збиратися тут для вшанування рідних і близьких друзів. Сьогодні пам’ять про цю страшну трагедію є застереженням світовій спільноті про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування за політичними, релігійними, етнічними та іншими ознаками.