Як військовослужбовець і уродженець Одеси, я не можу мовчати, коли бачу, як військова відзнака вручається Геннадію Труханову — людині, яка протягом багатьох років була гангреною нашого міста, а не його захисником.Під час подій 2 травня 2014 року, коли в Одесі вирішувалась доля міста — чи залишиться воно українським, чи впаде в прірву “русского мира” — Труханов не просто мовчав. Він фізично був присутній у таборі сепаратистів, виступав з трибуни поруч з ватажками “антимайдану”, які відкрито закликали до розколу країни. Тоді він називав Революцію Гідності “переворотом”, виступав проти люстрації і всіляко дистанціювався від державної позиції.Коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, мер Одеси знову обрав мовчання. Повних дві критичних для країни тижні — жодної публічної підтримки Збройних Сил, жодного оголошення мобілізаційних дій, жодного плану оборони міста. Одеса, яка може стати другим Маріуполем у разі прориву фронту, залишалась без керівництва. А коли Труханов нарешті заговорив — це була російська мова, у той момент, коли ракети РФ падали на українські будинки.За роки його правління Одеса не розвивається — вона деградує. Місто перетворено на бетонну руїну: зелені зони знищено, архітектуру спотворено, історичну спадщину віддано забудовникам. При цьому — системні корупційні скандали, численні підозри, кримінальні справи, офіційне подвійне громадянство, підробка диплома про вищу освіту. Це — публічно відомі речі.І саме такій фігурі сьогодні вручено військову відзнаку. Не просто грамоту. Символ, який має втілювати гідність, жертву й памʼять про загиблих. У місті, де на цих вулицях у 2014-му лилась кров українських патріотів. У місті, яке Труханов не захищав — а здавав, знищував і приватизував на свою користь.Це не вшанування — це зневага. Зневага до тих, хто загинув за Одесу. До тих, хто тримає оборону на фронті. До нас, хто бачить у війні не лише кулі, а сенси.Військова відзнака — це про довіру, про вибір і про ціну. І коли ми починаємо нагороджувати тих, хто довів свою байдужість, бездіяльність і системну шкоду — ми ризикуємо втратити орієнтири, за які взяли в руки зброю.
Четвертий рік війни приносить свої корективи в техніці не тільки ведення бою, але й логістики.Наразі немає відпрацьованої схеми, як підвозити та вивозити піхоту, як годувати та як БК дати.Все вивозить людська сила.Кожному напрямку своя ситуація, своя специфіка, в нашому випадку — страждає логістика.Поняття другої лінії дещо розмилилося разом з появою купи дронів.Тепер не зрозуміло, де небезпечніше: на першій лінії в умовах стрілецького бою чи позаду, де небо кишить дронами, які шукають або чекають.4 з 5 пікапів буде підбито, 5 просто фартане. Піхотинець, вимушений евакуюватися самостійно, бо про великі коробочки у вигляді еваку розмови і не може бути.А якихось пару років тому ми виїжджали на штурм на танках в супроводі з пікапами, еваками та бехами та заїжджали майже в носа, забирали триста та підвозили БК.Хоча, про що казати, якщо ЗІЛ з брьовнами спокійно під'їзжав до позицій, де було 200 метрів до вогневої ворожого кулеметника та спокійно вигружався.Зара щось не зрозуміле.Якщо БК та воду доставляють дронами, то с еваками придумати щось важко.Ми можемо втрачати людей тільки тому, що не було можливості вийти.Раніше вважалось, що сидіти на позиції трьохсотим більше години — то пізда, потім більше дня, а зараз знаю чуваків, які сиділи місяць.Особливо вражають дядьки, які знають всі ризики, які знають обстановку і все одно беруть рюкзака та висуваються на позицію.Треба мати неймовірну мужність, щоб змусити себе це зробити.Війна з кожним роком все важче і важче. Тих, хто здатен та згоден подолати випробування хоча б дійти до позицій — все менше і менше.Вважаємо, що зараз відбувається найбільший акт героїзму українського солдата, де просто згодитись без виїбонів, піти на позицій — вже є показником героїзму.Бо саме цей шлях буде найважчим в житті.Коротше, допомагайте війську! Шлях, який армія проходить зараз — є наразі найважчим за всю історію війни, не тільки нашої, а і всіх за останні років 50 мінімум, а може і більше.Здається, навіть у другу світову легше було.Написати нам | Мерч | Підтримати канал
Подивились декілька відосів де тіпів пакують в Ісекай Бусік, і чесно кажучи, їх реакція здивувала.Здорові чоловіки падають на землю та починають волати як різані.Так, як різані, бо їх крики чутно на декілька кварталів, як діти в магазині яких відводять від поличок з дитячим іграшками.Воно зрозуміло чому так, бо за останній рік в голові багатьох чоловіків чітко вистроїлась думка «Мобілізація дорівнює смерть»Ті хто прохавав систему, одразу лівнув в хороший підрозділ, де мобілізація не дорівнює смерті, ті хто відносно прохавав, гадав що самий розумний і втік за кордон, але їх проблеми а майбутньому.Лишились самі не прохавані, які прийняли рішення сидіти.Тепер волають як різані боячись пікселю немов вогню. Канешна, зара багато хто скаже що основною успішного кейсу мобілізації є чіткі сроки та гроші, але гляньте на 18-24, умови служби ті самі що й у рядового Миколи, нічим не гірші, але чи допомогли гроші набрати натовпи бажаючих? Ні. Одже справа не тут, справа глибше.Хтось намагається подорожче продати своє життя, хтось нагрівається образою та несправедливістю.А хтось просто боїться, при чому боїться до такого рівня що волає як скажена сука на пів вулиці.Ну страшно тобі, ну тримай себе в руках, ну якеж позорище а не чоловік.Написати нам | Мерч | Підтримати канал
Підрозділ Група У з «Вовків Да Вінчі» зараз на передовій боротьби за ДонеччинуСаме ці хлопці щоденно виконують найскладніші бойові завдання: штурмують позиції ворога, проводять розвідку, знищують бронетехніку та живу силу окупантів. Завдяки професіоналізму й неймовірній мужності бійців «Вовків Да Вінчі», сотні одиниць російської техніки та тисячі окупантів більше ніколи не зможуть загрожувати нам. Але ці перемоги потребують нашої постійної підтримки.Зараз підрозділу терміново потрібно 30 FPV-дронів. Це не просто «пташки» — це очі та ударна сила військових. Саме FPV-дрони дозволяють нашим захисникам максимально ефективно і безпечно виконувати завдання, точно уражаючи ворога навіть у найбільш укріплених позиціях.Кожен ваш внесок — це ще один дрон, ще один врятований солдат, ще одна успішна операція. Наша з вами підтримка — це тил, який так потрібен на передовій.
Банка: https://send.monobank.ua/jar/3ywjkk3J2S
Приват: 5168752100030462
Paypal: [email protected]Крипта: https://telegra.ph/Pіdtrimka-ZSU-vіd-Kapіtalіsta-10-28
👀 Хто фінансує Гончаренко-центри? Втікач Бахматюк, зниклий мільярд і підозри від НАБУУ нардепа Гончаренка 40 центрів по всій країні. Але ні, це не політичний проєкт, ні в якому разі. Принаймні так каже сам депутат. Тим часом - він буквально всюди. На фотографіях сайту кожного осередку, в соцмережах, на дипломах про завершення курсів, які отримують учасники. 💸 Хто фінансує всю цю “не політичну” історію? Оренду приміщень, зарплати команді, мерч-шоп?Серед трьох компаній-спонсорів ми знайшли "УКРЛЕНДФАРМИНГ", що колись належала мільярдеру-втікачу Бахматюку. А нині серед власників його сестра. Банк Бахматюка у 2014 році набрав вкладів простих громадян, а коли настав час повертати вкладникам гроші – сказав, що їх нема. Нацбанк тоді виділив понад мільярд гривень з бюджету, щоб той міг хоч трохи повернути інвестиції. Але Бахматюк нічого не повернув. І втік до Відня. Нині бізнесмен за кордоном із двома підозрами від НАБУ. А Гончаренко у 2020 році публічно за нього вписувався.Скільки саме грошей виділяють спонсори Гончаренку – точно не відомо. Бо на сайті жодної публічної звітності. Але щось підказує, що масштаби там великі. Пишіть у коментарях свої здогадки.👉 А більше про Гончаренка та його спонсорів – у випуску: https://youtu.be/wsWZV_BWccw
11 років «Азову»: історія легенди5 травня, 2014 рік. Після арештів та вʼязниць, відомого бою на Римарській, звільнення Харкова й перших пострілів війни група українських партизанів стає офіційним бойовим підрозділом. Унікальні кадри тих історичних днів — сьогодні у відео. «Чорні чоловічки» під командуванням Андрія Білецького отримали інсайдерську інформацію: дезорієнтовані турбулентністю в країні українські ВВ покинули свою базу у Бердянську. Для «Чорного корпусу» — це шанс заволодіти зброєю військової частини, яку вже розтягують росіяни й сепаратисти. І єдиний легальний спосіб її отримати — трансформуватися з партизанського загону в міліцейський. Для націоналістів, ультрасів, хуліганів, які ще вчора билися з міліцією, такий розвиток подій став несподіваним й іронічним. Але вже у перші дні існування як підрозділу МВС «чоловічки» прийняли кілька боїв і взяли в полон цілого міністра оборони так званої «днр». Так народжувався легендарний «Азов».За місяць новостворений добровольчий підрозділ звільняє Маріуполь — згоду на авантюрну операцію Білецький вибиває у скептично налаштованого командування. З техніки — обшитий бронею «КАМАЗ», з важкого — ЗУ-шка та «Утьос». Серед бійців — 16–18-річні добровольці. Далі — звільнення Марʼїнки, Іловайськ, Широкине вересня 2014-го, Павлопіль-Широкинська операція лютого 2015-го та інші бої, просякнуті духом зухвалості. Фронт оманливо стихнув. І цей час «Азов» використав для нарощення професіоналізму. Створено Військову школу ім. Коновальця, сержантські курси, систему рекрутингу та підготовки бійців. Зібраний з сотні націоналістів загін став одним з найпрофесійніших та найбоєздатніших. Батальйоном, полком, бригадою. Та «Азов» ніколи не був просто військовим підрозділом. Це — феномен, велика родина.Під час вторгнення 2022-го підрозділ взяв лідерство у бою за Маріуполь, створивши легендарний гарнізон на «Азовсталі». Його ветерани відбивали наступ на Київщині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині, Сумщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині та організовували операції з порятунку побратимів в оточеному Приазов'ї. За своїх гинули й потрапляли в полон.Пам’ятаємо всіх полеглих на цьому шляху. І заради них продовжуємо битися за свою країну. З річницею — кожного, хто був і залишається частиною азовської родини!3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army| TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Мене звуть Скотар Сергій (Чубака)Я військовослужбовець Збройних Сил України, служу за контрактом уже понад 8 років.Протягом цього часу проходив службу в різних підрозділах: артилерії, артилерійській розвідці, командував механізованим відділенням, був головним сержантом взводу, головним сержантом роти та командиром взводу.За роки служби я підготував сотні військовослужбовців до виконання бойових завдань, викладаючи тактику, домедичну допомогу та методи сучасного ведення бою. Окрім цього, організовував спортивні заходи для підрозділів, допомагав з матеріальним забезпеченням: радіостанціями, зарядними пристроями, формою, автомобілями, нічними та тепловізійними приладами.Моя військова дисципліна зразкова, і всі накази я виконую чітко та відповідально.Події 27.02.2022, м. Овідіополь.27 лютого 2022 року я виконував службове завдання – супроводжував офіцерів до 35-ї бригади морської піхоти в якості охорони, щоб запобігти можливим загрозам під час їхнього пересування.Переслідування та загроза.Під час руху на командний пункт бригади (КП) наш автомобіль почав переслідувати невідомий автомобіль. Він:здійснював небезпечні маневри,намагався підрізати нас,повторював наш маршрут навіть після того, як ми різко змінили напрямок.Ми доповіли командиру бригади про переслідування та попросили підтримки.Розуміючи потенційну небезпеку, ми ухвалили рішення зупинитися та встановити особи людей у машині, щоб не допустити підозрілого транспорту до військового об'єкта.Напад та постріли по колесах.Коли я намагався подати знаки зупинки та продемонстрував розпізнавальні знаки ЗСУ, водій переслідувачів:засліпив мене дальнім світлом,різко натиснув на газ і спробував наїхати на мене.Я ледве встиг уникнути удару, після чого здійснив попереджувальні постріли в повітря.Однак машина не зупинилася, а навпаки, заблокувала офіцерів у нашому авто. Через це було прийнято рішення зупинити транспортний засіб, здійснивши попереджувальні постріли!Після цього автомобіль зник у невідомому напрямку.Ми не знали, хто був у тій машині, і чи були там поранені. Метою пострілів не було знешкодження осіб, а лише зупинка підозрілого авто.Загибель водія та відсутність належного розслідуванняЗгодом стало відомо, що водій автомобіля помер від втрати крові.Важливо зазначити:Мою зброю вилучили лише через півтора року після цих подій, коли я повернувся з бойових дій на Херсонському напрямку.Водій перебував у стані алкогольного сп’яніння.У машині також був пасажир, про якого свідки повідомляли слідчим, але його ніхто не затримав і не допитав.У той же день, 27 лютого 2022 року, в Одесі відбувся напад ДРГ росіян на командувача ТРО "Південь". Це дало підстави підозрювати, що переслідувачі могли бути причетні до ворожої діяльності.Зараз мені готують підозру за ст. 115 ККУ (умисне вбивство)Замість повного та неупередженого розслідування, слідчі ГУНП Одеської області готують мені підозру у навмисному вбивстві, попри те, що всі мої дії були спрямовані на захист особового складу та виконання службового обов’язку.Чому це важливо?Ця справа може стати небезпечним прецедентом, коли військовослужбовці, які діяли в умовах загрози та виконували обов'язки із захисту країни, можуть бути звинувачені у злочинах, яких не скоювали.Прошу підтримки!Звертаюся до всіх, хто мене знає – побратимів, посестер, волонтерів, громадських діячів.Я завжди діяв чесно, справедливо і відповідально, захищав слабших і відстоював правду.Зараз я потребую справедливого розгляду справи, а не політичних чи формальних рішень.Дякую всім, хто не залишиться осторонь!Поширте цей допис в інстаграмі будласка, треба розголос.
Бачимо зближення позицій США та РФ проти ЄС та України. Тиск на Україну з їхнього боку — це впершу чергу тиск на її політичне і військове керівництво.Для РФ і США першочерговим завданням є прибрати Верховного головнокомандувача України. США та РФ вимагають негайних виборів в Україні (москва здатна вкинути в ці вибори кілька мільярдів доларів, а всі соціальні мережі належать американцям), преференцій для УПЦ ФСБ, припинення «цензури» для капітулянтів, пораженців та панікерів.Україна має відкинути вимоги всіх своїх ворогів та їхніх нових друзів: жодних виборів до кінця війни. Україна має добити УПЦ ФСБ, і нарешті позатикати роти всім, хто підспівує московитам та трампомаску.Особливо небезпечними підспівувачами є ті, хто атакують центральну владу з ніби то патріотичних міркувань - вони деморалізують найкращу частину суспільства.Якщо різноманітні пояркови, луценки, безуглі роблять це з гроші або в розрахунку на те, що їх візьмуть на посади після зміни режиму, то такі, як Бутусов (якого ми колись закликали отямитися) роблять це щиро, тобто з почуття особистої образи на те, що влада не виконує його розпоряджень. Бутусову здається, що саме Бутусов краще, ніж генеральний штаб знає ситуацію на фронті, краще, ніж Міністерство оборони вміє реформувати ЗСУ, краще, ніж президент розуміється на міжнародній політиці, краще, ніж антикорупційні органи вміє боротися з корупцією, краще, ніж бульдозер вміє копати шанці.Бутусов, як і путін, як і кожен пропагандист, говорить багато правди — відсотків 20. Решта — або брехня, або брехливі «іетерпретації».Трамп і путін вважають, що для того, щоб пограбувати та окупувати Україну треба скомпрометувати й знищити Українське керівництво.Бутусов вважає, що для того, щоб врятувати Україну треба скомпрометувати й знищити українське керівництво.Але, попри всю мою повагу до Бутусова, здається, трамп і путін таки більш компетентні, ніж він. Звісно, окрім рунівного «патріотизму», Бутусов має ще й фінансування свого сайту, своєї пропаганди, свого побуту.Це не лише лотерейщики, не лише ображені корупціонери, які зараз за кордоном, а мріють знову долучитися до справ в тому, що залишиться від України. Хотілося б почути від СБУ: хто ще і навіщо?Я багато кажу за Бутусова, бо він найздібніший з усих панікерів. Луценкопояркових ви можливо не слухаєте (і правильно робите), а Бутусова читаєте, заради двадцяти відсотків правди, загорнутої в багатошарову блискучу зраду . Всі, хто зараз гратимуть на руку путіну і трампу — вороги, навіть, якщо самі себе вважають патріотами.@KORCHYNSKIY
—Знаєш шо?—Шо? А я рот їбав воювати за тих підарасів.*Каже типовий не сильно мотивований рекрут і вйобує в сезеч, оголивши фланг.— Знаєш шо?—Шо?— А я рот їбав воювати коли така хуйня відбувається.*Каже потенційно фізично здоровий молодик, сіганувши в тису.— Знаєш шо?— Шо?— Мене заїбала вся ця корумпована хуйня я не буду донатити.*Каже потенційний донатер, вйобуючі всі гроші під подушку, бо у держави виявляється є гроші, але осідають десь в карманах.Казали, кажемо і будемо казати.Кожен карманік напряму впливає на морально-психологічний стан суспільства, яке м'яко кажучи й так зайобане в край.Тому персонажі піймані на хабарництві мають бути покарані, ну хочаб довічно.Все що менше та легше, це пряма зрада воюючого народу, все кримінальні справи, що довго тягнуться це прямий саботаж обороноздатності країни.Нам можуть дати мільйон рокетс, мільйон танків, але то всьо в пізду, коли позаду "Тємкі, схємкі". Бойовий дух партнери не дадуть, бойовий дух дадуть зами МПЗ та порядок.Пірнаючи в інформаційний простір, базовий юніт просто забуває за яку саме "Свободу" або чию свободу, він стоїть в окопі.Ми так кацапа не поженемо.Пройоби на фронті це не провина солдат.Пройоби на фронті це пряма провина кожного жирного їбала з повними шухлядками грошей.Підписуйся|Розвідка Ноєм
TGLIST.COM.UA
