Знову моє улюблене - відповідь на ваші питання.Тим разом від чудової пані Олександри:Droga pani Natalia!Lubię pani kanał, mam 74 lata, jestem emerytką, dla tego nie potrzebują certyfikaty, ale uczucie języka dla kontaktów z ludźmi.Nie mogę zrozumieć, kiedy pisać ę, kiedy e.Mogę być jest regul? Lub lajfchak?Буду вдячна за відповідь. Думаю, це питання цікавить багатьох, тому відповідаю в загальний чат.Зверніть увагу, любі друзі, що nosówki вкінці слова - це завжди не просто так - це граматичне закінчення, а отже ставимо його у дуже конкретних випадках. 🔥Граматичні ситуації, де треба писати -ę вкінці слова1. Якщо це іменники середнього роду, вкінці яких чуємо [е]. АЛЕ! не всі підряд, а чітко визначені дві групки: 📌 a) imię, plemię, ramię, znamię, brzemię, strzemię, wymię 📌 b) назви недорослих істот: cielę (недоросла корова), pisklę (недоросла пташка), kocię, szczenię, dziewczę і т.д.В усіх інших іменниках середнього роду пишемо просто -e.2. Якщо це іменники жіночого роду на -а (а так направду всі іменники на -а, як приміром, чоловічі kolega, dentysta), а також іменники жіночого роду на -i (sprzedawczyni, wychowawczyni) у ❗️Bierniku liczby pojedynczej (kogo? co?)❗️ 👉 Widzę (kogo? co?) mamę. 👉 Piję (kogo? co?) herbatę. 👉 Czytam (kogo? co?) książkę. 👉 Znam (kogo? co?) sprzedawczynię. 👉 Lubię (kogo? co?) wychowawczynię 👉 Czekam na (kogo? co?) dentystę. 👉 Kocham (kogo? co?) tatęПідказка: ⛔️ ніколи не ставимо -ę у закінченнях із чергуваннями. Або чергування, або nosówka: Polska: Polsce / Polskę kolega: koledze / kolegę2.1. І ще нюансик: займенник TA (ця) у Знахідному відмінку має брати форму ❗️tę❗️: 👉 Czytam tę książkę. Kocham tę dziewczynę. Хоча, заради справедливості додам, що так ніхто не говорить. У розмовній мові абсолютно всі сказали би "Czytam tą książkę. Kocham tą dziewczynę". Форма tą у розмовній мові уже давно виперла ось те супермегаправильне tę. Але моя справа сказати.3. У коротких формах займенників: się, cię 👉 kocham cię 👉 cieszymy się 4. У дієсловах І та ІІ дієвідмін (тобто тих, що не закінчуються на на -ać - за рідкісними випадками - і точно не jeść, wiedzieć, umieć, rozumieć) у першій особі однини (ja) теперішнього часу: 👉 idę - я йду 👉 myję - я мию 👉 piszę - я пишу 👉 robię - я роблю 👉 patrzę - я дивлюся 👉 mówię - я говорюНіби нічого не забули.