​​22 червня 2026 року перестало битися серце Захисника України, солдата Чайки Олександра Олександровича.Олександр Олександрович народився 11 листопада 1976 року в місті Харкові. Згодом разом із родиною переїхав до села Куйбишеве, де закінчив дев’ять класів загальноосвітньої школи. Після цього навчався у Лазірківському професійно-технічному училищі.У 2017 році родина переїхала до села Рудка Гребінківської громади. У мирному житті Олександр працював охоронцем у місті Києві. Разом із дружиною Оксаною прожив у шлюбі 25 років. Вони виховали двох синів та доньку, став надійною опорою, люблячим чоловіком і турботливим батьком для своєї родини.Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації у 2022 році Олександр Олександрович добровільно став на захист України. Проходив військову службу солдатом у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова, у складі 3-го батальйону, 8-ї роти, військова частина А0222.Він зробив свідомий і мужній вибір — захищати рідну землю, свою сім’ю та майбутнє України. Його відданість військовому обов’язку, мужність і патріотизм назавжди залишаться у пам’яті рідних, побратимів, друзів і земляків.Гребінківська міська рада, її виконавчий комітет та вся громада висловлюють глибокі співчуття дружині Оксані, синам, доньці, рідним, близьким і побратимам Олександра Олександровича.У цей скорботний час схиляємо голови разом із родиною. Поділяємо ваш невимовний біль та сумуємо разом із вами.Про дату та час прощання із Захисником буде повідомлено додатково.Світла і вічна пам’ять Олександру Олександровичу.Герої не вмирають!