Домінік дель Валь (1243–1250) — хлопчик-міністрант із Сарагоси, культ якого протягом століть був пов’язаний із служінням при вівтарі. За місцевою традицією, він був викрадений і вбитий, а його тіло згодом знайшли біля річки та перенесли до кафедрального собору Сарагоси.
Історія Домініка належить до середньовічної традиції кривавих наклепів — легендарних звинувачень євреїв у ритуальних убивствах християнських дітей. Саме тому сюжет про його мученицьку смерть сьогодні розглядають у контексті історії антиюдейських уявлень та їхнього використання в християнській агіографії. У 1969 році ім’я Домініка дель Валя було вилучене з Загального римського календаря. Культ зберігся локально в Сарагосі, де перебувають його реліквії.
У цьому сенсі Домінік дель Валь може нагадувати ранньомодерний прообраз сучасного образу «розп’ятого хлопчика в трусиках»: сюжет про невинну дитину, нібито вбиту представниками іншої релігійної спільноти, який використовується для створення сильного емоційного образу ворога.