Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Миколаївська філія "Газмережі"
Added 06 Dec 2025

Миколаївська філія "Газмережі"

@mk_grmu
Number of subscribers: 1 207
Photos: 2,029
Videos: 119
Links: 325
Description:
Миколаївська філія "Газмережі" 🖥 Наш сайт: https://mk.grmu.com.ua/ 📱 Facebook: https://www.facebook.com/mk.naftogaz/ ☎️ Колл-центр: 0-800-303-104

👥 Number of subscribers

1 207
Average/Day:: -1
Average/Week:: -6
Average/Month:: -2

👁️ Average views per message

631
Average/Day:: 1,050
Average/Week:: 577
ERR: 52.28%

📊 Messages per Day

1.2
Last day: 0
Week average: 1.3
Average per day: 1.2

Logo change history

Status change history

Officially not confirmed 2025-12-06

Wall

Telegram statistics channel

🥈 Команда Миколаївської філії «Газмережі» – віцечемпіони благодійного турніру пам’яті!Наш колектив став учасником міського футбольного турніру «Спорт заради пам'яті», присвяченому вшануванню пам’яті працівників комунальних підприємств, які віддали свої життя, захищаючи волю та незалежність України.У безкомпромісній, але запеклій і чесній боротьбі зійшлися шість команд міста: КП «Миколаївські парки», КП «Миколаївкомунтранс», АТ «Миколаївобленерго», КП ММР «Миколаївелектротранс», ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» та Миколаївська філія «Газмережі».Продемонструвавши залізну дисципліну, командну хімію та характер, збірна нашої філії виборола почесне друге місце! 🏆 «Ми виходили на поле з думкою про наших колег, які змінили робочу форму на військовий піксель і загинули за те, щоб Миколаїв взагалі міг жити, працювати та грати у футбол. Щодо самої гри – усі матчі були емоційними, а наше «срібло» доводить, що у нас є потужний командний дух. Дякуємо всім за круту атмосферу та чесну гру!», – говорить начальник Братської дільниці і один з лідерів команди Іван Осипенко. Газова родина Миколаївщини – це сила, надійність та незламний характер у всьому.
🇺🇦🫰 Масштаб, досвід та єдність!У Києві на ВДНГ завершився другий Фестиваль кар’єри, який офіційно став найбільшою кар'єрною подією України, зібравши майже 100 тисяч відвідувачів.Наша велика родина – Група Нафтогаз – стала одним із ключових учасників цього масштабного заходу, об’єднавши під своїм крилом тисячі однодумців. І ми, «Газмережі», горді бути частиною цієї потужної та незламної команди!Нинішній фестиваль показав, що українці прагнуть розвитку: середній вік відвідувачів склав 32 роки – це свідомі, досвідчені фахівці, ветерани, які повертаються до цивільного життя, та впевнена в собі молодь. Усі вони шукали не просто роботу, а свою справу та стабільність.Професія газовика сьогодні – це синонім енергетичної безпеки та стійкості країни. Поки тривають дискусії «онлайн проти офлайну», наша робота завжди залишається на «передовій» реального життя. Попри всі виклики, обстріли та негоду, газовики щодня тримають свій фронт, забезпечуючи газопостачанням та затишком кожну оселю, лікарню та підприємство нашого регіону. Ми продовжуємо розвиватися, модернізувати інфраструктуру та очікуємо у своїй команді тих, хто готовий діяти, вчитися та тримати енергетичну незалежність України разом із нами!🇺🇦 Дякуємо організаторам за масштаб, а колегам з Групи Нафтогаз – за потужну синергію! Разом ми сила, яка рухає країну вперед.
У зв’язку з ремонтом мереж тимчасово не буде газу у Новому БузіУ зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт на газорозподільних мережах з 08:00 1 червня до 16:00 16 червня буде тимчасово припинене газопостачання у населених пунктах м. Новий Буг Баштанського району, а саме:– вул. Болдусєва;– вул. Головського;– вул. Новопавлівська;– вул. Хліборобів;– вул. В. Мельникова;– вул. Р. Шухевича;– вул. Волонтерів.Роботи проводяться для забезпечення належного технічного стану мереж та безпечного постачання природного газу споживачам. Газопостачання буде відновлене по мірі виконання запланованих робіт.Прохання до мешканців будинків та квартир перекрити крани на газопроводах перед газовими приладами та забезпечити доступ працівників Миколаївської філії «Газмережі» до газових приладів своїх помешкань для проведення комплексу робіт з відновлення газопостачання.Наголошуємо, що задля безпеки споживачів відновлення подачі газу буде проводитися за наявності мешканців у своїх будинках та квартирах.Просимо вибачення за тимчасові незручності! Дякуємо за розуміння!
Несумісні сусіди: які побутові прилади заборонено розміщувати поряд із газовими? ▫️ Кондиціонери та спліт-системи. Змінюють повітряні потоки, можуть створювати зворотну тягу й повертати продукти згоряння назад у приміщення.▫️ Потужні вентилятори та ультрасучасні очищувачі повітря. Поглинають кисень, внаслідок цього полум’я стає нестабільним і утворюється чадний газ.▫️ Електрообігрівачі та каміни. Висушують повітря, необхідне для горіння природного газу, підвищують ризик отруєння чадним.▫️ Супергерметичні вікна. Унеможливлюють будь-яку циркуляцію свіжого повітря, що робить горіння газу небезпечним. Як уникнути проблем?▫️ Забезпечуйте постійний приплив свіжого повітря. ▫️ Не вмикайте потужні прилади, що змінюють повітряні потоки, поруч із газовими.▫️ За можливості встановіть датчик чадного газу. Він одразу дасть знати про проблему.▫️ Не закривайте вентиляційні решітки. Газ — це зручно і безпечно, якщо користуватись ним правильно. Дотримання простих правил допоможе захистити вас і ваших близьких.
🇺🇦 Унікальну родинну реліквію має провідний інженер з безпеки руху служби охорони праці, промислової безпеки, охорони навколишнього середовища та цивільного захисту Миколаївської філії «Газмережі» Олег Кошевий.Його вишиванка – живий літопис роду, що передається суворо від батька до сина. Її першим господарем був дідусь Олега – Миколай, постать для Миколаєва легендарна та знакова. У свій час він був відомим місцевим футболістом, воротарем клубу «Ракета», людиною шаленого спортивного духу, міцного загартування та великої поваги. Доля відвела йому мало часу на цій землі – він пішов у вічність, коли батькові Олега було лише чотири роки. Проте залізна дисципліна, незламність та спортивний гонор діда Миколая назавжди закарбувалися у цьому полотні.Наступним хранителем сорочки став тато Олега – Олег Миколайович. Він став людиною праці, честі та слова. Майже все своє життя він присвятив газовій системі рідного краю, прийшовши до газового господарства Миколаївщини одразу після строкової військової служби. Саме він переніс крізь роки ту саму тиху, але непохитну любов до України та своєї родини, передавши реліквію синові.Сьогодні Олег Кошевий продовжує обидві шляхетні династії. З одного боку, він працює в газорозподільній компанії, продовжуючи справу батька. З іншого: обіймаючи посаду провідного інженера з безпеки руху, він щодня відповідає за людські життя та порядок, що є прямим відголоском дідового непохитного характеру та спортивної відповідальності. А у вільний час Олег так само палко підтримує український спорт, залишаючись вірним корінним традиціям своєї сім'ї.
🇺🇦 У кожного орнаменту на українських сорочках є свій неповторний голос, але найгучніше промовляють ті вишиванки, які передаються у спадок від батька до сина, від діда до онука. Саме такий унікальний родинний оберіг зберігає та гордо одягає начальник фінансово-економічного відділу Миколаївської філії «Газмережі» Олександр Самсоненко.Ця сорочка – справжня історична реліквія Миколаївського краю з глибоким корінням. Її першим господарем був двоюрідний дідусь Олександра, який свого часу очолював масштабне сільське господарство (нині це село Рівне) в Очаківському районі Миколаївщини. Будучи керівником великого господарства та людиною, закоханою в рідну землю, він цінував народні традиції.Саме тому сорочка має особливу цінність – це тонка, філігранна ручна робота майстринь нашого Півдня. Традиційній причорноморській вишивці притаманні особливе світло, простір та лаконічність, що вбирали в себе силу степового сонця.Згодом сорочка перейшла до рідного дідуся Олександра, ставши головним родинним символом спадкоємності. Пройшовши крізь десятиліття, цей автентичний оберіг зрештою потрапив до рук Олександра Сергійовича.Ця вишиванка – живий доказ того, що зв'язок поколінь на Півдні України ніколи не переривався. Збережена крізь роки праці та випробувань, вона залишається символом родинної гордості, незламності та великої шани до свого коріння, яку Олександр Самсоненко обов'язково передасть далі.
🇺🇦 У нашої колеги, майстра аварійно-диспетчерської служби Березанської дільниці Миколаївської філії «Газмережі» Тетяни Трушевич, є особлива сімейна реліквія – унікальний старовинний стрій із Чернігівщини. Цей автентичний костюм дбайливо передається в її родині з покоління в покоління і має винятково високу цінність для всієї сім'ї.Саме в цьому вбранні свого часу виходила заміж рідна бабуся Тетяни. У ті часи українське весілля було сакральним дійством, сповненим глибоких обрядів, а святковий одяг слугував головним символом поваги до свого роду, праці та народної культури. Костюм берегли як зіницю ока, адже він вважався однією з найдорожчих і найважливіших речей у домі.Унікальний ансамбль складається з витонченої вишитої сорочки, темної спідниці та традиційної керсетки. Особливо красивими є рукави сорочки з автентичною чернігівською вишивкою, де у кожному геометричному чи рослинному орнаменті прихований особливий зміст – прадавні побажання щастя, міцного здоров'я, добробуту та сімейного затишку. Тетяна розповідає, що цей костюм одягали не лише на саме вінчання. У ньому також ходили запрошувати гостей на весілля – ця колоритна традиція існувала на Чернігівщині багато років тому. Люди вдягали найкраще, найбагатше вбрання, щоб підкреслити важливість майбутньої події та виявити найвищу шану до сусідів і родичів.Старовинний костюм Чернігівщини нагадує про незламні родинні цінності та любов до рідної землі – символи, які допомагають Тетяні Трушевич тримати енергетичний стрій сучасності та передавати історію свого народу наступним поколінням.
Майже століття на варті газових мереж Миколаївщини! 💪У Миколаївській філії «Газмережі» є родина, чия історія нерозривно пов’язана з історією рідного міста та його затишком. Мова про династію Добринецьких: їхній спільний професійний стаж у нашій компанії наближається до неймовірної позначки у 100 років!Берегиня традицій родини, Людмила Вікторівна, вже 38 років працює слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводів. Пані Людмила – та сама людина, яка закладала фундамент професійної відповідальності в сім'ї та на власному досвіді знає кожен етап розвитку галузі.Микола Анатолійович понад 28 років перебуває у складі газовиків Миколаївщини. Його досвід слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування – це тисячі справних приладів і впевненість у тому, що обладнання працюватиме безвідмовно.Син Сергій, не вагаючись, обрав шлях батьків. За його плечима – понад 22 роки стажу. Сергій продовжує справу батька і матері з такою ж самовіддачею – і це найкращий показник поваги до праці.Для родини Добринецьких газ у мережах – справа життя. Від 1987 року і до сьогодні вони щодня виходять на зміну, щоб у домівках миколаївців було тепло та безпечно.«Життя нашої родини нерозривно пов’язане з газовими артеріями міста. Ми з чоловіком і сином разом пройшли крізь різні часи, але незмінним залишалося одне – повага до своєї праці. Бути частиною газової династії – відчувати відповідальність не лише перед споживачами, а й перед своєю сім'єю. У родині Добринецьких професія слюсаря стала спадщиною. Ми продовжуємо спільну історію, яка почалася ще наприкінці минулого століття і триває сьогодні заради майбутнього нашого Миколаєва», – підкреслює Людмила Вікторівна. Такі династії – це хребет нашого підприємства. Це про стабільність, про довіру та про ту саму «Південну силу духу», яка веде нас вперед.
🤝 Газовий гарт родини Мельників: 75 років спільної відданості справі!Особлива гордість Миколаївської філії «Газмережі» – це наші професійні династії. Сьогодні знайомимо вас із родиною Мельників, де професія передається від серця до серця.Голова родини Віктор Іванович працює електрогазозварником з 1995 року. Саме його майстерність та відданість газовій службі стали тим орієнтиром, за яким пішли найрідніші. Коли ти бачиш, як батько відповідально ставиться до кожного зварного шва, вибір професії стає очевидним.Дружина Віктора Івановича, Тетяна Павлівна, приєдналась до команди у 2002 році. Понад 23 роки вона працює слюсарем з експлуатації та ремонту підземних газопроводів. Її робота – це невидима, але критично важлива безпека. Десятиліттями Тетяна Павлівна дбає про те, щоб мережі міста працювали як годинник.Син, Олександр, прийшов на підприємство у 2006 році. Сьогодні він – слюсар з аварійно-відбудовних робіт 4 розряду. Олександр обрав одну з найскладніших ділянок – відновлення мереж. 18 років досвіду та батьківські настанови допомагають йому оперативно долати будь-які виклики.«У нашій родині зварний шов – символ надійності не лише на трубі, а й у житті. Я радий, що син обрав цей шлях. Робота газовика – це про відповідальність перед людьми», – стверджує Віктор Іванович. Родина Мельників – яскравий приклад формування справжніх традицій. Коли діти обирають шлях батьків, це найкращий доказ стабільності компанії та любові до своєї професії. Вони працюють пліч-о-пліч, передаючи досвід і підтримуючи один одного не лише вдома, а й на робочих об’єктах.Дякуємо родині Мельників за відданість справі та внесок у газову безпеку Миколаївщини!
Історія Альони Полуектової – про жінку, яка вже понад чверть століття тримає енергетичний фронт, і про маму, чия любов сьогодні стала оберегом для сина на передовій.Альона Володимирівна прийшла в газову галузь у 1999 році. За 27 років вона пройшла всі ланки професійного зростання: шлях з посади слюсаря внутрішньогобудинкового газового обладання, до оператора та майстра служби обліку. З 2017 року - провідний фахівець відділу балансування, а з 2023 року очолює відділ обліку та розрахунків за розподіл газу населенню.Колеги знають Альону як професіонала, яка знає кожен гвинтик у системі обліку. Але для неї головною цінністю завжди залишалася родина.Син Альони, 31-річний Максим Сьомін, свого часу також доторкнувся до професії матері, працюючи у сфері метрології. Проте час випробувань покликав його на інший шлях. З січня 2025 року Максим стоїть на захисті країни у лавах Державної прикордонної служби України. «Я вчуся бути сильною. Не показувати страх, навіть коли серце стискається. Я безмежно пишаюся своїм сином. Але водночас просто хочу одного – щоб він був поруч: живий, цілий та усміхнений. Бути мамою військового – це жити між гордістю і болем. І любити так, як, мабуть, можна любити тільки тут і тільки зараз. Сьогодні я хочу обійняти кожну маму, яка чекає. І я вірю: ми обов'язково дочекаємось».