Гортаючи актові книги судів воєводств не можна не помітити, що деякі тексти закінчуються "торнадо" з літер😁 Для канцелярської практики XVII–XVIII століть це норма. Мова йде не просто про підпис, а про специфічне графічне оформлення завершення актового запису, яке виконувало кілька важливих функцій:1. Захист від підробок. Текст навмисно звужується донизу, щоб наприкінці документа не залишалося вільного місця. Якби сторінка закінчувалася рівним рядком, зловмисники могли б пізніше вписати туди щось ще.2. Підтвердження внесення до книги. Це своєрідна «печатка» канцеляриста. Коли документ приносили до суду для реєстрації, писар переписував його в офіційну книгу, а в кінці робив таку «фігурну» приписку, засвідчуючи, що акт офіційно прийнято.3. У самому низу цього «трикутника» зазвичай стоять підписи або згадки посадових осіб - регента (керівника канцелярії), писаря або підписка. Долучаю приклади з актових книг Гродського та Земського судів Київського воєводства (фонди 2 та 3 ЦДІАК).#цікавинки