СКЛЯНА ТРАСА АБО ЦІНА БАЙДУЖОСТІ: ДТП БІЛЯ КОШЛЯКІВ04.02.2026. Поки країна воює, на місцях ми продовжуємо боротися з невидимим, але не менш небезпечним ворогом — халатністю. На фото — наслідки «не моєї дороги» біля села Кошляки. Вантажівка у кюветі, заблокований рух, ризик для життя людей.І знову почуємо знайому пісню від голови ОТГ: «Дорога не на нашому балансі, ми за неї не відповідаємо». Це не позиція керівника громади — це злочинна бездіяльність.Давайте розставимо крапки над «і»:* Чия б не була дорога, по ній їздять ВАШІ люди. Жителі громади, волонтери, військові. Коли трапляється біда, допомогу надають місцеві служби, а лікують постраждалих у місцевих лікарнях.* Функція влади — не лише посипати свій двір. Це комунікація та тиск. Скільки офіційних запитів було надіслано до Житомирської ОВА чи Служби відновлення доріг за останній тиждень? Де акти про неналежне утримання траси підрядником?* У країні війна. Кожна одиниця техніки, кожен літр пального мають працювати на логістику та безпеку. Виправдання про «не мій баланс» у такий час звучать як саботаж.Ми не просимо неможливого. Ми вимагаємо безпеки. Якщо сіль не працює в мороз — де піщано-соляна суміш? Де грейдери? Де робота з обласними службами?Дороги мають бути проїзними, а не перетворюватися на ковзанку для виживання. Чекаємо не відписок про балансоутримувачів, а реальних кроків: чим саме ви допомогли, щоб ця ділянка стала безпечною сьогодні?