Колись давно я навчала спину.Два роки навчала. Ні, це не помилка і не Т9. Я два роки розмовляла зі спиною мого студента. Дуже успішно, скажу я вам 😊З Глібом та його спиною ми познайомились, коли вони були у 8му класі. Високий гарний хлопчина (не впевнена, але думаю, що гарний), з напрочуд рівною спиною (бо займався плаванням), але майже як усі підлітки сором'язливий, тому не дуже балакучий. І все це не проблема, але він сидів до мене спиною, і взагалі не дивився на мене. Приходив, сідав поруч, брав книжки і відвертався. Повертався боком, брав наступне завдання чи картки і відвертався знову. Це було щось новеньке для мене. Працювати було, чесно кажучи, незвично. Мені довелось змінити частину завдань та планувати уроки інакше. Спочатку вирішила, що йому зі мною не зручно, вже хотіла відмовитись. Але він почав говорити. Багато. З охотою. Все так само сидячи до мене спиною. Мама плакала, що в нього проблеми у школі, б'ється, вчителі жаліються, ігнорує всіх. А я бачила зовсім іншу людину - спокійну, врівноважену і готову до співпраці. Гліб виявився дуже розумним і здібним. А ще з чудовим почуттям гумору. Уроки проходили дуже швидко і дуже легко. Я звикла розмовляти зі спиною, але якби зустріла на вулиці, то обличчя не впізнала б 😁 Ми зробили перерву на рік через мій декрет і в 11му класі Гліб повернувся. І нарешті вирішив подивитись своєму страху в очі, тобто мені😁 Сів навпроти, посміхнувся і сказав: "Сніжано, я дуже радий вас бачити, ви навіть не уявляєте наскільки" Гліб успішно склав ЗНО, а потім IELTS. І поступив туди, куди планував. І я впевнена, що в нього все гаразд. А я час від часу згадую Гліба, бо він навчив мене не звертати уваги на особливості, робити свої висновки і терпляче будувати відносини. Хай навіть зі спиною 😁Колеги, а у вас були такі студенти, які вас навчили дивитися на ситуацію з кардинально іншого боку?