Міністерство юстиції України

«Цифрова евакуація»: як у Державному архіві Київської області оцифровують архівні документи в умовах війниЯк евакуювати тисячі архівних документів, якщо в умовах безпосередньої загрози фізично вивезти їх практично неможливо? 💻Для Державного архіву Київської області одним із рішень стала «цифрова евакуація» — переведення документів в електронну форму, щоб зберегти зафіксовану в них інформацію навіть у разі пошкодження чи втрати оригіналів. Ще напередодні повномасштабного вторгнення у ДАКО визначили близько 150 тисяч документів, які мали підлягати першочерговій евакуації. І це — менш як 10% матеріалів архіву. Для їх фізичного переміщення знадобилася б величезна кількість транспорту. Тому після 24 лютого 2022 року оцифрування стало одним із пріоритетних напрямів роботи архіву. Сьогодні тут працюють шість камер, за допомогою яких щодня створюють близько 7 тисяч сканів. 📜Серед уже оцифрованих матеріалів — унікальна «Колекція карт і креслень Київської губернії» за 1781–1919 роки, дворянські справи Київської губернії, книги реєстрації актів цивільного стану, листи остарбайтерів та інші цінні документи. Нині архів розпочав і масштабний проєкт з оцифрування господарських книг — важливого джерела для генеалогічних досліджень та відновлення родинних історій повоєнного часу. Шлях від архівної справи до цифрової копії не обмежується скануванням. Фахівці перевіряють фізичний стан кожного аркуша, а близько 20% документів перед оцифруванням потребують реставрації. Після сканування копії систематизують, пов’язують з обліковими даними та завантажують до пошукової бази. Робота ДАКО — лише частина масштабного процесу, який охоплює всю систему державних архівів. Упродовж 2022–2025 років створено понад 105,5 млн цифрових копій архівних документів. Програма оцифрування на 2026–2030 роки передбачає появу ще понад 150 млн копій. Оцифрування не може замінити збереження оригіналу. Але під час війни цифрова копія стає додатковим способом уберегти те, що містить документ, — інформацію про людей, події та минуле України. 🎥Як відбувається «цифрова евакуація» документів у ДАКО — показуємо у нашому відео. Докладніше: https://shorturl.at/CeAJcПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Мін’юст і Microsoft визначили напрями співпраці для розвитку цифрової екосистеми юстиціїМіністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із директором Microsoft в Україні та країнах Балтії Євгеном Кагановським. До обговорення також долучилося керівництво державного підприємства «Національні інформаційні системи».Сторони обговорили перспективи стратегічного партнерства у модернізації цифрової інфраструктури Мін’юсту, зміцненні кіберстійкості державних реєстрів та впровадженні технологій штучного інтелекту у сфері юстиції.«Державні реєстри — критична цифрова інфраструктура України. Від їхньої стабільної роботи залежать захист прав громадян і бізнесу та безперервність роботи держави. Наша мета — сучасна, безпечна і стійка цифрова екосистема юстиції, яка забезпечує ефективніші сервіси для людей», — наголосив Денис Маслов. Нині ДП «НАІС» забезпечує функціонування 20 державних реєстрів, якими користуються понад 60 тисяч користувачів. Після масштабної кібератаки у грудні 2024 року посилення захисту та стійкості цієї інфраструктури стало одним із пріоритетів Міністерства юстиції.Серед напрямів можливої співпраці з Microsoft — посилення кіберзахисту, резервування критичних сервісів, безперервний моніторинг загроз, а також оперативне відновлення систем після кіберінцидентів.Окрему увагу учасники зустрічі приділили застосуванню штучного інтелекту. Йдеться, зокрема, про створення AI-помічників для працівників, інтелектуальний пошук нормативно-правових актів, аналітику даних та автоматизацію опрацювання звернень громадян. Такі рішення мають скоротити обсяг рутинних операцій і допомогти фахівцям працювати швидше та ефективніше.За підсумками зустрічі сторони перейшли до опрацювання конкретних кроків за визначеними напрямами.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Відсьогодні послуга «Розірвання шлюбу онлайн» доступна для всіх українцівМіністерство юстиції України спільно з Міністерством цифрової трансформації запускають послугу розірвання шлюбу через застосунок Дія. Бета-тестування сервісу успішно завершено. Відтепер нею може скористатися подружжя, яке відповідає визначеним умовам. Скористатися послугою в застосунку Дія може подружжя, якщо обоє є громадянами України, досягли 18 років і відповідають таким вимогам:✅ взаємна згода обох з подружжя на розірвання шлюбу;✅ відсутність спільних неповнолітніх дітей;✅ наявність верифікованого реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та Дія.Підпис у кожного із подружжя;✅ наявність ID-картки або біометричного закордонного паспорта;✅ наявність запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС). Як працює сервіс: від заяви до свідоцтва у смартфоніРаніше процедура розірвання шлюбу за взаємною згодою, як правило, передбачала особисті звернення до відділу ДРАЦС: для подання спільної заяви, а після спливу місячного строку — для державної реєстрації розірвання шлюбу. Відтепер основні етапи можна пройти онлайн у застосунку Дія:1️⃣ Формування заяви: один із партнерів подає заяву через застосунок Дія та обирає зручні дату й час відеоконференції з реєстратором (не раніше, ніж через місяць і 2 дні від дати подачі).2️⃣ Підтвердження та підписання: інший із подружжя отримує сповіщення і протягом 12 годин підтверджує необхідні відомості та  підписує заяву за допомогою Дія.Підпису.3️⃣ Перевірка заяви: відомості про обох партнерів перевіряються в державних реєстрах.4️⃣ Відеоконференція: у визначені дату й час подружжя долучається до відеоконференції з працівником відділу ДРАЦС, під час якої партнери підтверджують свій намір і засвідчують його Дія.Підписом.5️⃣ Отримання результату: електронне відображення актового запису про розірвання шлюбу формується в Дії в кожного з подружжя протягом 24 годин після відеоконференції. Паперові свідоцтва про розірвання шлюбу надсилаються АТ «Укрпошта» кожному з подружжя на зазначену в заяві адресу. Послуга реалізована Мін’юстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа. Докладніше: https://shorturl.at/phsdXПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Денис Маслов: Другий рік дії Закону «Про лобіювання» має стати роком удосконалення Міністр юстиції України Денис Маслов взяв участь у заході «Лобіювання в Україні: перші підсумки та перспективи», присвяченому першій річниці введення в дію Закону України «Про лобіювання». Захід організувало Національне агентство з питань запобігання корупції за участю Ради Європи та ОЕСР. Учасники обговорили перші результати практичного застосування законодавства у сфері лобіювання, досвід суб’єктів лобіювання, які працюють у новому правовому полі, а також подальший розвиток прозорого лобіювання в Україні. «Вплив на державні рішення існує в кожній демократії. Тому наше завдання полягало не в тому, щоб його заборонити, а в тому, щоб зробити цей вплив відкритим, зрозумілим і підзвітним суспільству. Закон про лобіювання став результатом непростої роботи та пошуку балансу між позиціями держави, бізнесу і громадянського суспільства» , — зазначив Денис Маслов. Міністр наголосив, що Україна не лише створила законодавчу основу для регулювання лобіювання, а й сформувала інститут, який реально працює. Докладніше: https://shorturl.at/TDTS4Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🎒 До Дня знань: які права дитина може реалізовувати самостійно в різному віціЗ кожним роком дитина стає самостійнішою: більше рішень може ухвалювати сама, отримує більше можливостей самостійно реалізовувати свої права, а разом із ними — і відповідальності. І деякі можливості закон надає дітям значно раніше, ніж багато хто думає. 🔹 До 14 років дитина може самостійно робити дрібні побутові покупки — придбати книжку чи канцелярію, купити їжу, оплатити проїзд. Вона також самостійно здійснює особисті немайнові права на результати своєї творчості. Якщо дитина написала оповідання, намалювала картину чи створила пісню, вона має право на визнання свого авторства та інші особисті немайнові права автора. 🔹 Із 14 років можливостей стає більше. Підліток може самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією та іншими доходами, а також здійснювати права на результати інтелектуальної та творчої діяльності. У цьому віці можна самостійно укласти договір банківського вкладу або рахунку та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім’я, і коштами на рахунку. Тим паче, що з 14 років можна офіційно працювати — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Робота має бути легкою, безпечною для здоров’я, виконуватися у вільний від навчання час і не заважати навчанню. Якщо батьки проживають окремо, з 14 років дитина сама визначає, з ким із них проживатиме. Також у цьому віці можна змінити прізвище, власне ім’я та по батькові — за згодою обох батьків або піклувальника, а у визначених законом випадках — одного з батьків. 🔹 Із 16 років для зміни прізвища, власного імені та по батькові згода батьків уже не потрібна — людина може самостійно звернутися до органу ДРАЦС. Але мало знати свої права — важливо розуміти, як їх захистити. Докладніше: https://shorturl.at/twihbПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🕯 30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень Сьогодні ми згадуємо всіх людей, які стали жертвами насильницьких зникнень, а також їхні родини, які роками можуть не мати жодної достовірної інформації про долю та місцеперебування своїх рідних. Для України цей день має особливе значення. Внаслідок російської агресії українських військовослужбовців і цивільних викрадають, незаконно позбавляють свободи, а відомості про них приховують. Встановлення долі кожної зниклої людини та повернення наших громадян додому — одне з найважливіших і найскладніших завдань для держави. Цього року світ відзначає 20-ту річницю ухвалення Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень – єдиного універсального договору, присвяченого запобіганню та викоріненню насильницьких зникнень. Україна приєдналася до Конвенції 2015 року і за цей час здійснила важливі законодавчі кроки: 👉 Ухвалила Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; 👉 Внесла доповнення до Кримінального кодексу (стаття 146-1, що карає за злочин насильницького зникнення); 👉 Створила захищений Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.Кожна зникла людина має бути знайдена, кожен незаконно утримуваний — повернений додому. Родини мають отримати відповіді, а винні — понести відповідальність. Україна продовжує працювати заради цього разом із міжнародними партнерами.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Міністр юстиції вшанував пам’ять працівників системи юстиції, які загинули, захищаючи Україну 29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.Дата вшанування пов’язана з одним із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – виходом українських воїнів з оточення під Іловайськом у серпні 2014 року. Від початку повномасштабної війни понад тисяча працівників системи Міністерства юстиції стали до лав Сил безпеки і оборони України. Більшість із них – співробітники Державної кримінально-виконавчої служби.З нагоди пам’ятної дати, керівництво Міністерства юстиції України та Державної кримінально-виконавчої служби України, родини полеглих захисників і захисниць, громадські діячі, а також міжнародні партнери – представники Міністерств юстиції Естонії та Фінляндії – зібрались разом, щоб віддати шану полеглим та покласти квіти до Меморіалу пам’яті загиблим співробітникам ДКВС. «Для мене надзвичайно важливо, щоб пам’ять про наших захисників і захисниць, наших полеглих Героїв назавжди залишилася в серцях та історії Міністерства юстиції, ДКВС і всієї України. Пам’ять про загиблих – це не лише про минуле. Це наша відповідальність перед ними – за майбутнє України, за яку вони віддали життя. Особливо важливо, щоб родини наших загиблих колег не залишалися наодинці зі своєю втратою», – наголосив Міністр юстиції України Денис Маслов, звертаючись до родин загиблих захисників і захисниць. На знак вдячності та пам’яті Денис Маслов передав родинам загиблих співробітників відомчі відзнаки Міністерства юстиції України «Справедливістю та Милосердям», якими їхніх рідних нагороджено посмертно.Заступник Міністра юстиції України Євген Пікалов передав родинам загиблих пам’ятні коїни ДКВС – як знак того, що вони залишаються частиною спільноти Державної кримінально-виконавчої служби. Діти полеглих захисників отримали сертифікати на матеріальну допомогу, надану за підтримки естонських партнерів. Вічна пам’ять усім захисникам і захисницям України, які віддали за неї життя.Вічна слава Героям!Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🇺🇦🇮🇹 Україна та Італія посилюють співпрацю у сфері юстиції та євроінтеграціїМіністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою.Серед ключових тем — євроінтеграційні реформи, міжнародний компенсаційний механізм, повернення українських дітей та поглиблення практичної співпраці між Україною та Італією у сфері юстиції.Денис Маслов подякував Італії за підтримку України на шляху до членства в ЄС та закликав якнайшвидше ратифікувати Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Наступним важливим кроком має стати створення міжнародного компенсаційного фонду, щоб постраждалі від російської агресії могли отримати реальні виплати.Окремо обговорили участь України в італійській урядовій програмі «Falcone–Borsellino», у межах якої Мін’юст визначено національною контактною установою. Програма відкриває додаткові можливості для навчання та обміну досвідом у питаннях протидії фінансовим злочинам і міжнародного судового співробітництва.Також сторони обговорили розвиток співпраці у сфері пенітенціарної системи та судової експертизи, зокрема зміцнення спроможностей установ, які працюють в умовах війни.Карло Формоза підтвердив готовність Італії й надалі підтримувати євроінтеграційний курс України та розвивати практичну взаємодію у сфері юстиції.Докладніше: https://shorturl.at/jE4tCПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🤝 Мін’юст та УНЗ ООН визначили пріоритети подальшої співпраці Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із виконавчою директоркою Управління ООН з наркотиків і злочинності Монікою Джумою.У фокусі — пенітенціарна реформа та пробація, підтримка ветеранів, захист неповнолітніх від вербування, правосуддя, дружнє до дитини, а також виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері верховенства права.Мін’юст зацікавлений у створенні комплексної моделі роботи з ветеранами у системі пробації та виконання покарань. Вона має поєднати психологічну підтримку, реабілітацію, ресоціалізацію, соціальну інтеграцію та цифрові інструменти. «Ми будемо раді, якщо УНЗ ООН долучиться не лише до розробки цієї комплексної моделі, а й до її імплементації», — зазначив Денис Маслов.Окрему увагу приділили протидії вербуванню неповнолітніх злочинними мережами в умовах війни через соціальні мережі, месенджери та інші цифрові платформи. Допомога має охоплювати весь шлях: від профілактики й раннього виявлення ризиків до правничої допомоги, психологічного супроводу, відновного правосуддя та реінтеграції дитини.Моніка Джума підтримала дитиноорієнтований підхід і висловила готовність УНЗ ООН допомагати Україні розвивати відповідні програми.Сторони також обговорили масштабування успішних рішень програми PACE.UA, підтримку пенітенціарної системи в умовах війни та подальше наближення українського законодавства і практики до міжнародних та європейських стандартів. Докладніше: https://shorturl.at/eApleПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Реєстр збитків відкрив нову категорію заяв щодо втрати юридичними особами контролю над майном на тимчасово окупованих територіях27 серпня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв юридичними особами в категорії C3.2 «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях». У межах цієї категорії втратою контролю вважається повне або істотне позбавлення можливості користуватися, володіти чи розпоряджатися майном без залежності від рішень російської федерації, її органів влади або підконтрольних їй структур. Заяви можуть стосуватися будь-яких матеріальних активів, зокрема нерухомого та рухомого майна. Можна заявити вимоги щодо вартості майна, втраченого прибутку внаслідок втрати контролю над ним, а також повної втрати бізнесу.Подати заяву може юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, якщо вона є власником або співвласником такого майна.Право на подання заяви також мають юридичні особи, яким майно належить на праві оперативного управління, господарського відання або узуфрукта. Категорія C3.2 дає юридичним особам змогу зафіксувати в Реєстрі збитки, спричинені втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях, навіть якщо воно не було фізично пошкоджене або знищене. Докладніше: https://shorturl.at/AVVOWПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube