Поки вся країна воює — в Мукачево тихенько «воюють» з лісом. Сотні зрізаних дубів і мільйони гривень збитків. Зате тиша, спокій і жодних «зайвих» питань.Бо коли рубка йде «правильно», її ніхто не бачить. Немає камер, немає перевірок, немає відповідальності. Є лише свіжа колія в лісі, запах сирої деревини і документи, які «раптово» з’являються заднім числом. А тут була і перевірка і все одно нічого не знайдено. Поки військові тримають фронт — тут тримають схеми.Поки волонтери збирають на дрони — тут рахують куби.Поки країна говорить про втрати — тут їх акуратно списують у паперах.І найцікавіше — це навіть не самі рубки.А те, як швидко зникають сліди.Як зникають дерева з кадастру.Як змінюються категорії лісу.Як «санітарні рубки» перетворюються на суцільну зачистку під нуль.Хто дає команди? Хто підписує акти?Хто закриває очі?Бо ліс — це не просто деревина. Це ресурс, це екологія, це гроші. Великі гроші. І коли контроль стає формальністю — з’являються ті, хто цим користується. А шо роблять на Болсуновській? Невже рахують гроші з Мукачева?Сьогодні це дуби в Мукачево.Завтра — інший регіон.І поки всі мовчать — «тиха війна» з лісом триває. Тихий мукачівський котел