Я дивлюся, як всі радіють цій новині, але, блядь... Зауважте одну деталь: все робиться, щоб у результаті отримати черговий транш.Ось, наприклад, реформи в антикорупційній сфері в Україні з самого початку проєктувалися не як внутрішній механізм очищення, а як інструмент зовнішньої легітимації — щоб переконати партнерів, отримати транші, пройти перевірки.Таке відчуття, що не для себе робиться — для партнерів, щоб вони задоволені виділили кошти.А партнери не знають внутрішнього контексту цих проблем. Створіть хоч 200 антикорупційних органів — це не змінить корінь проблем. Проблема в тому, що насправді змінювати треба було передусім основні органи, такі як ГП чи суди. А на них усі клали болт з 2014 року.Бо в результаті ми отримали набір форм, який імітує антикорупційну боротьбу чи має низький KPI, але не дає внутрішнього ефекту. Бо він не вбудований у логіку управління та правила гри, а нав'язаний транзакційною мотивацією: зробили — отримали транш.Реформи повинні спиратися на суспільний запит, внутрішній контекст та стати національною метою та стратегією, а так вони стають здебільшого декорацією, щоб завжди отримувати транш. І держава, у результаті, функціонує як система траншового обслуговування, а не як самостійний суб'єкт, який хоче дійсно вирішити проблему.P.S. Якщо хтось після прочитаного подумав, що я підтримую закон 12414, то ні, бо цей закон і те, що хотіли провернути в ОП — повна хуйня.UАF | Чат | Підтримати