Наразі більшість палестинських аналітиків схиляються щодо переваги аль-Шейха. Він має тісні зв'язки з Ізраїлем і США, але страждає від негативного публічного іміджу. Аббас офіційно призначив аль-Шейха заступником і видав «Конституційну декларацію», яка чітко встановлює: після того, як Аббас залишить посаду, його замінником на перехідний період буде аль-Шейх. Але громадська підтримка аль-Шейха перебуває на рівні статистичної похибки - 1–3%.Втім, ключовою наразі є довіра регіональних і міжнародних стейкхолдерів. Аль-Шейх є ключовим актором у нинішній структурі: він вже розпочав попередні консультації з арабськими державами щодо відбудови Гази і майбутньої ролі ПА там і позиціонує себе як обличчя наступного етапу. Його призначення відображало відповідь Аббаса на тиск арабських держав, насамперед Саудівської Аравії, а також США. Тобто за аль-Шейхом стоять Ер-Ріяд, Вашингтон і мовчазне схвалення Ізраїлю. Це колосальний зовнішній ресурс.Якщо підсумувати, то аль-Шейх скоріше за все виграє конференцію і стане тимчасовим президентом. Але він ніколи не стане легітимним лідером у очах палестинської вулиці. І саме ця прірва між формальною владою і реальною легітимністю є найбільшою загрозою для стабільності ПА в епоху після Аббаса.Ігор Семиволос