Показовий аспект. Після оголошення США очолюваного ними «Проєкту Свобода» рух суден в Ормузькій протоці залишається мінімальним. Більшість суден, що проходять транзитом, використовують іранську схему розподілу руху, а не коридор «Проєкту Свобода», що проходить ближче до Оману.Чому так? Є кілька конкретних причин.По-перше - міни. Об'єднаний морський інформаційний центр (JMIC) попередив, що рівень загрози в протоці залишається «критичним», а транзит через головну смугу руху є «надзвичайно небезпечним» через ризик нерозмінованих мін. По-друге - іранські збори. Тобто іранський маршрут уздовж їхнього берега є «платним», але відносно безпечним: судна знають, що їх не атакують, якщо вони дотримуються іранських умов.По-третє - американський «ескорт» є ілюзорним. Project Freedom не передбачає прямого ескорту американськими есмінцями. Кораблі ВМС США будуть «поблизу», але не поруч із комерційними судами. Це фактично координаційна клітина, а не конвой.По-четверте - Іран прямо погрожує. Збройні сили Ірану заявили: «Будь-які іноземні збройні сили, особливо агресивна армія США, будуть атаковані, якщо вони мають намір наблизитися і увійти в Ормузьку протоку». Отже, ми знову повертаємося до тез, висловлених свого часу ізраїльським експертом Дані Цітріновічем, що для нового іранського керівництва контроль над Ормузькою протокою має не менше значення, ніж ядерна чи ракетна програми. Для них вона критично важлива.Ігор Семиволос