Source
Михайло Чернишев | ️ Чому Київ досі не готовий до атак на мости Південний міст у Києві по...
1 080 Views/Reach
2026-10-03 08:29
Message №1677
⁉️ Чому Київ досі не готовий до атак на мости
Південний міст у Києві повністю перекрили після чергових російських ударів. Люди стоять у величезних заторах, альтернативні маршрути перевантажені, Кличко заявляє, що жити як у мирний час більше не вийде.
Вже майже п'ятий рік повномасштабної війни. Ворог усі ці роки цілеспрямовано бʼє по мостах, енергетиці, логістиці. Це давно очевидна і передбачувана тактика. Питання варто поставити інше: чому за п'ять років у найбільшому місті країни досі немає реальної альтернативи, коли черговий з мостів виходить з ладу?
❓
Де поромна переправа через Дніпро, яку можна було розгорнути роками тому? Де мережа приватних річкових маршрутів, яка взяла б частину навантаження на себе ще до першого влучання? Де конкуруючі приватні перевізники, готові миттєво перекинути автобуси й маршрутки на нові напрямки, щойно виникає затор?
Відповідь проста:
Для будь-якого підприємця, який захотів би запустити поромну переправу чи новий автобусний маршрут, перший крок це місяці погоджень, ліцензій, дозволів від десятка інстанцій, які мають сказати "так", перш ніж бізнес взагалі зможе почати працювати.
⚠️ Вільний ринок реагує на такі проблеми швидко, бо це вигідно.
Перевізнику, який першим запустить працюючий маршрут в обхід затору, дістануться всі пасажири і всі гроші, які вони готові заплатити за швидке рішення. Підприємцю, який організує поромну переправу, дістануться клієнти, яким критично важливо дістатись на інший берег просто зараз. Конкуренція і прямий фінансовий інтерес змушують реагувати на кризу за дні, бо кожен втрачений день це втрачений прибуток для того, хто міг першим зайняти цю нішу.
Там, де кожен новий маршрут, кожен транспортний засіб, кожна логістична послуга вимагає спочатку дозволу чиновника, швидкої реакції не буде, незалежно від того, скільки років триває війна.
Логістичний колапс у Києві — це не наслідок якогось непередбаченого удару. Це наслідок системи, яка роками не дає ринку самостійно вирішити проблему, яку він, безсумнівно, вирішив би, якби йому просто не заважали.
Південний міст у Києві повністю перекрили після чергових російських ударів. Люди стоять у величезних заторах, альтернативні маршрути перевантажені, Кличко заявляє, що жити як у мирний час більше не вийде.
Вже майже п'ятий рік повномасштабної війни. Ворог усі ці роки цілеспрямовано бʼє по мостах, енергетиці, логістиці. Це давно очевидна і передбачувана тактика. Питання варто поставити інше: чому за п'ять років у найбільшому місті країни досі немає реальної альтернативи, коли черговий з мостів виходить з ладу?
❓
Де поромна переправа через Дніпро, яку можна було розгорнути роками тому? Де мережа приватних річкових маршрутів, яка взяла б частину навантаження на себе ще до першого влучання? Де конкуруючі приватні перевізники, готові миттєво перекинути автобуси й маршрутки на нові напрямки, щойно виникає затор?
Відповідь проста:
Для будь-якого підприємця, який захотів би запустити поромну переправу чи новий автобусний маршрут, перший крок це місяці погоджень, ліцензій, дозволів від десятка інстанцій, які мають сказати "так", перш ніж бізнес взагалі зможе почати працювати.
⚠️ Вільний ринок реагує на такі проблеми швидко, бо це вигідно.
Перевізнику, який першим запустить працюючий маршрут в обхід затору, дістануться всі пасажири і всі гроші, які вони готові заплатити за швидке рішення. Підприємцю, який організує поромну переправу, дістануться клієнти, яким критично важливо дістатись на інший берег просто зараз. Конкуренція і прямий фінансовий інтерес змушують реагувати на кризу за дні, бо кожен втрачений день це втрачений прибуток для того, хто міг першим зайняти цю нішу.
Там, де кожен новий маршрут, кожен транспортний засіб, кожна логістична послуга вимагає спочатку дозволу чиновника, швидкої реакції не буде, незалежно від того, скільки років триває війна.
Логістичний колапс у Києві — це не наслідок якогось непередбаченого удару. Це наслідок системи, яка роками не дає ринку самостійно вирішити проблему, яку він, безсумнівно, вирішив би, якби йому просто не заважали.