💼 Призупинення трудового договору: не універсальне рішення, а винятковий західВерховний Суд у справі № 203/5640/23 від 17 квітня 2026 року поставив крапку в питанні правомірності масового призупинення трудових договорів роботодавцями.🔍 Суть справи:Старший ревізор «Укрзалізниці» оскаржила наказ про призупинення дії її договору. Підприємство в Дніпрі продовжувало роботу, бойові дії в місті не велися, а працівниця була готова виконувати обов'язки. Роботодавець аргументував своє рішення загальною ситуацією в країні та зменшенням замовлень.⚖️ Ключові висновки Верховного Суду:* Обов’язкова умова «двох сторін»: Для призупинення договору за ст. 13 Закону № 2136-ІХ має настати одночасна неможливість: роботодавця — надати роботу, а працівника — її виконати.* Війна — не автоматична підстава: Сам факт військової агресії не є безумовною причиною для призупинення відносин. Роботодавець повинен довести, як саме війна унеможливила роботу конкретного підрозділу чи працівника.* Економічні труднощі не рахуються: Зменшення замовлень або фінансові проблеми підприємства через воєнний стан не свідчать про абсолютну неможливість забезпечити людину роботою.* Наслідки для роботодавця: Якщо призупинення визнано незаконним, роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.Ця позиція ВСУ захищає працівників від зловживань. Роботодавець не може просто «заморозити» виплати, посилаючись на війну, якщо підприємство фактично функціонує. Призупинення — це тимчасовий захід лише для випадків повної фізичної чи технічної неможливості працювати обом сторонам.