Ліза. Цю козу колись місячними киценятами разом з братом і сестрою підкинули моїй мамі під двір в зарості акації. І так би вони там і померли аби я в той день не прийшла до мами. Почула писк, пішла шукать. Двух впіймала зразу, а ця козюля таке ссикливе, шо тікало між кущами як дурне. Годину ловила її в тих заростях. Лишила на акації свій одяг, шкуру і залишки нервів, але впіймала. Принесла додому. Двоє кицят зразу почали їсти, дались обробити, лізли гладитись. Але не Ліза, не Ліза... Це порося настільки боягузливе, шо пісялась від спроби її погладить. І таке паршиве було, капець. Я ще ніколи не бачила таких негарних кошенят. До того я щиро вважала, шо всі кошенята гарні за замовчуванням, але тут вимушена була визнати — Ліза відверто некрасива киця. І ото так воно жило ссикливим гидким каченям майже два роки. А потім якось раптово розцвіла моя квіточка. Зараз це сліпучо красива дама, а взимку ще й в формі ідеального шару. Це сама жирненька киця в стаї. На руках сидіть не дуже любить, але любить вилізти на мене, витоптать всю і сунуть мордяку під погладушки. А головне вже не боїться на мене порикувать і кусать. Тільки гляньте на цю красу. Вона ідеальна! 😍Але перегляд в нас платний. Отже подивились і одразу задонатили на ремонт авто для роти зв'язку 14 бригади оперативного призначення НГУ Червона калина. Нам лишилось зібрать 14500 грн.Картка ПУМБ 5355280048196990Картка приват 5168752136565010https://www.privat24.ua/send/hki0nhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected]