🔺Аутоімунне захворювання, при якому антитіла до рецептора ТТГ (TRAb) стимулюють щитоподібну залозу, викликаючи гіпертиреоз. Найчастіше проявляється тахікардією, тремором, схудненням, пітливістю, тривожністю, непереносимістю спеки та дифузним зобом. 📍Класичними, але не обов’язковими ознаками є ендокринна офтальмопатія та претибіальна мікседема.🔍Діагностика базується на зниженому ТТГ та підвищених вільних Т4/Т3. Для підтвердження використовують антитіла до рецептора ТТГ (TRAb/TSI). На УЗД часто виявляють дифузне збільшення та гіперваскуляризацію («thyroid inferno»). ⚕️Важливо диференціювати з тиреоїдитом, токсичним вузловим зобом та медикаментозним тиреотоксикозом. Небезпечними ускладненнями є Thyroid storm, фібриляція передсердь та серцева недостатність.💊 Лікування включає тиреостатики (тіамазол/метимазол — перша лінія; пропілтіоурацил переважно у І триместрі вагітності або при тиреоїдному штормі), β-блокатори для контролю симптомів, а також радіойодтерапію чи тиреоїдектомію у відповідних випадках.
Кандидозний езофагітКлючові ознаки:- Біло-жовтуваті нальоти/бляшки (pseudomembranes), які нагадують «сир» або «шагрень».- Гіперемована (червона) слизова під нальотами.- «Shaggy esophagus» — характерний вигляд «волохатого» стравоходу при важкому кандидозі.У пацієнта з ВІЛ:- Кандидозний езофагіт — найпоширеніша причина одінофагії (біль після ковтання) при імуносупресії.- Зазвичай розвивається при CD4 < 200 клітин/мкл.Порівняння з іншими варіантами:- HSV (герпес): множинні маленькі поверхневі виразки з «вулканоподібними» краями.- CMV: великі, глибокі, лінійні або овальні виразки, частіше в дистальному відділі.- Рефлюкс-езофагіт: ерозії в дистальному стравоході, без нальотів.- Ідіопатична виразка: велика одинична виразка без інфекційного агента..Діагностика:- Типова ендоскопічна картина часто достатня для початку емпіричної терапії флуконазолом.- При сумнівах — біопсія + цитологія (виявлення грибкових псевдоміцелій).Лікування (перша лінія): Флуконазол 200–400 мг/добу перорально 14–21 день.
Гаррі Істлак народився абсолютно здоровим хлопчиком. Але після звичайного перелому ноги у 10 років його життя перетворилося на справжній жах.У Гаррі була надзвичайно рідкісна генетична хвороба — фібродисплазія осифікуюча прогресуюча (ФОП), або «синдром кам'яної людини». Через неї будь-яка травма — навіть звичайний синець чи укол — змушувала організм створювати не м'язову тканину, а нову кістку.З роками його тіло поступово втрачало рухливість. Спочатку нога, потім спина, руки, щелепа. Будь-яке втручання лікарів лише погіршувало ситуацію, адже операції запускали ще сильніше утворення патологічної кістки.До 30 років Гаррі міг рухати лише очима, губами та пальцями однієї руки. Його власний організм створив навколо нього справжній «другий скелет», який назавжди скував тіло.У 39 років він помер від пневмонії. Його грудна клітка настільки закостеніла, що легені вже не могли нормально працювати.Перед смертю Гаррі заповів своє тіло науці. Сьогодні його скелет зберігається в музеї Мюттера у Філадельфії
У дівчини було звичайне бажання трохи покращити об’єм губ, яке перетворилося на справжнє жахіття яке тривало вже багато місяців. Через 9 місяців після процедури з’явився сильний набряк, а спроба "лікування" шляхом введення тріамцинолону в губи дала протилежний ефект: набряк поширився на все обличчя. Огляд показав виражену еритему, набряк та щільні вузлики на щоках та шиї (фото 1-2).Шлях до відновлення був надскладним: тритижневий курс антибіотиків та високих доз кортикостероїдів допоміг зняти набряк з обличчя, але губи продовжували страждати (фото 2). При спробі знизити дозу препаратів набряк повернувся, а на губах утворилися виразки. Було прийнято рішення про хірургічне втручання — видалення залишків гелю з губ та періорбітальної ділянки (фото 3).На жаль, через міграцію частинок гелю запалення може зберігатися доти, доки в тканинах залишається хоч одна мікрочастка препарату. Лише тривале спостереження та поєднання кортикостероїдів з азатіоприном дозволили досягти стабільного результату.
Здорові виділення (прозорі, білуваті, рідкі або густі залежно від фази циклу) — це нормальний результат самоочищення піхви. Внутрішнє спринцювання чи «народна медицина» шкодять цьому процесу та можуть занести інфекцію. Для гігієни достатньо чистої води або спеціального м'якого гелю, і лише для зовнішньої зони (вульви).12. Вологість не завжди означає сексуальне збудженняВагіна може ставати вологою через гормональні коливання (виділення цервікального слизу) або просто як автоматична реакція на дотик, навіть якщо ви не думаєте про секс. Крім того, на вульві розташовано багато потових залоз.13. Вагіна «подовжується» під час збудженняУ спокійному стані довжина піхви становить 7-15 см. Проте під час сексуального збудження її верхня частина розширюється та піднімається вгору, підштовхуючи матку глибше в тіло. Так організм створює анатомічний простір для комфортного проникнення.14. Зміна кольору — це нормаПід час збудження до органів малого таза та вульви приливає велика кількість крові. Через це статеві губи та вхід до піхви можуть тимчасово потемніти, набути багрового або насичено рожевого відтінку. Після розслаблення колір повертається до звичного.15. Більшість оргазмів — не такі, як у кіноЕкранні крики, вигинання спини та миттєві палкі кульмінації створили нереалістичний стандарт. Насправді ж оргазми бувають різними: іноді вони тихі, короткі й просто приємні, а іноді — глибокі та хвилеподібні. Будь-який ваш варіант є нормальним.16. М'язи тазового дна можна тренуватиВправи Кегеля або використання спеціальних вагінальних кульок та тренажерів допомагають зміцнити тазове дно. Це покращує контроль над м'язами, підсилює чутливість під час сексу та є чудовою профілактикою багатьох гінекологічних проблем.17. Існує аномалія розвитку — подвійна вагінаЦе рідкісний вроджений стан, який називається uterus didelphys (подвійна матка). У такому разі внутрішня перегородка може розділяти матку на дві частини, кожна з яких має свою шийку та окрему вагіну. Жінки з такою особливістю можуть вести звичне статеве життя та вагітніти, хоча такі випадки потребують ретельнішого нагляду лікарів.18. Клітор і пеніс мають спільне походженняДо 9-го тижня розвитку в лоні матері всі ембріони мають однакові заготовки статевих органів (genital ridge). Лише під дією гормонів ця тканина починає диференціюватися: у хлопчиків вона розвивається в пеніс, а у дівчаток — у клітор та великі статеві губи. Вони є гомологічними (родинними) органами.19. Пологи змінюють вагіну, але це тимчасовоОдразу після народження дитини тканини можуть здаватися набряклими, розтягнутими або «чужими». Проте м'язи мають високу здатність до відновлення і з часом повертаються в тонус. Також під час грудного вигодовування через зниження рівня естрогену жінки часто відчувають сильну сухість, що є абсолютно природним процесом.20. Тампон не може «загубитися» всередині тілаВагіна — це тупиковий канал. Зверху вона обмежена шийкою матки, яка має дуже вузький отвір (лише кілька міліметрів), крізь який тампон фізично не здатний пройти. Проте про тампон можна випадково забути. Якщо він залишається всередині надто довго, з'являється сильний неприємний запах — у такому разі слід негайно звернутися до гінеколога, щоб уникнути токсичного шоку.21. Анатомічне розташування клітора впливає на оргазмДослідження 2014 року підтвердили: жінкам, у яких клітор розташований трохи далі від вагінального отвору або має менші розміри, зазвичай важче досягти кульмінації під час класичного сексу без додаткової мануальної або оральної стимуляції.22. Під час вагітності виділень стає більшеЩоб надійно захистити матку та плід від висхідних інфекцій, організм вмикає режим посиленого самоочищення. Кількість молочних або прозорих виділень без різкого запаху під час вагітності суттєво збільшується, і це свідчить про хорошу роботу імунної системи.23. Оргазм допомагає зняти менструальний біль
Опіки кропивою, чому ж вони такі болючі?Усе через те, що листя кропиви покрите маленькими порожнистими волосками (трихомами), які за своїми функціями нагадують медичні ампули. Їхні стінки хоч і не скляні, але теж зміцнені діоксидом кремнію. При зіткненні зі шкірою крихітка кулька на кінчику трихоми відламується, і речовина, що міститься в ній, потрапляє в шкіру. В ранку потрапляє мурашина кислота, що чинить подразнювальну дію, а також гістамін, що розширює капіляри. Все це викликає застій крові та просочування її плазми через стінки судин, через що і виникає набряк. Ці речовини викликають опік, який може триматися на шкірі до 12 годин. Такий ось захисний механізм від тварин, що поїдають цю рослину.Якщо кропива вас все-таки «укусила» — 10 хвилин не чіпайте місце опіку, щоб не розтерти хімікати по шкірі та не зробити ще гірше. Просто промийте місце опіку під водою, акуратно очистьте від кропив'яних волосків і накладіть суміш з соди та води. А якщо виникла тяжка алергічна реакція, то зверніться до лікаря.
☀️ Японські дослідження показали, які кольори одягу холодніші в жарку погодуРезультати показали, що біла сорочка була найкрутішою, за нею жовта сорочка. Обидві сорочки мали температуру близько 30 градусів Цельсія. Наступними за крутістю були світло-сірі та червоні сорочки. Посередині були фіолетові, сині та зелені сорочки, тоді як темно-зелені та чорні сорочки були найгарячішими з температурою поверхні понад 50 градусів за Цельсієм.По суті це означало, що біла сорочка і чорна сорочка мали різницю температури поверхні приблизно у 20 градусів за Цельсієм!Різниця насправді пов’язана з тим, яку довжину хвилі світла відбивають і поглинають кольори, а також теплову енергію, пов’язану з цими довжинами хвиль. Білий відбиває всі довжини хвилі світла та його тепло, тоді як чорний поглинає всі довжини хвилі світла та його тепло.Наступного разу, коли вам набридне носити біле в спекотний день, ви можете розглянути можливість одягнути жовтий, світло-сірий або червоний, які мають відносно більший коефіцієнт відбиття.
Муміфікація.Природна муміфікація це повне чи часткове висихання тканин трупа під впливом навколишнього середовища. Але для цього необхідні дві умови:✅Нестача вологи✅Постійна циркуляція сухого повітряЦі умови є невід'ємними, але сюди можна додати високу температуру навколишнього середовища. Муміфікація може протікати під різною температурою, але висока прискорює цей процес.Класична муміфікація проходить через стадію аутолізу та гниття та займає 6-12 місяців. Перші дні займають процеси аутолізу та гниття, внутрішні органи розпадаються, частина жижі витікає назовні через природні отвори. При висиханні тканин гниття, що почалося, припиняється, а тканини трупа ущільнюються і зменшуються в об'ємі, труп висихає. Вага повністю муміфікованого трупа значно зменшується, становлячи близько 1/10 первісного.Найлегше піддаються муміфікації трупи дітей, худорлявих та виснажених людей. У середньому муміфікація трупа настає через 6-12 місяців, у деяких випадках труп дорослої людини може муміфікуватися за 2-3 місяці.
📌Чоловік 58 років звернувся зі скаргами на болі в епігастрії протягом 2 років, рецидивуюче блювання несвіжою їжею та втрату ваги на 10 кг за попередні 3 місяці. Він приймав Месалазин через підозру на хворобу Крона, але покращення не було. Дослідження з барієвою суспензією показало наявність множинних овальних утворень, які заповнюють шлунок (фото 1). Езофагогастродуоденоскопія виявила безліч таблеток, що утворюють фармакобезоар у тілі шлунка зі стенозом воротаря (фото 2).Таблетки видалили, і пацієнта направили в хірургічне відділення, де йому виконали гастроеюностомію для обходу обструкції.Фармакобезоари — це рідкісне ускладнення, викликане скупченням ліків або лікарських засобів у шлунково-кишковому тракті. Шлунок — найпоширеніше місце утворення фармакобезоарів. Проносні, що створюють об’єм, препарати з пролонгованим вивільненням, лікарські препарати (Ніфедипін, Верапаміл, Прокаїнамід, ульфат заліза, Теофілін і Холестирамін), попередня операція на шлунку та хвороба Крона сприяють утворенню безоарів.
Стафілома – захворювання, яке характеризується вибуханням (випинанням) стінок очного яблука. Зазвичай це відбувається внаслідок патологічних змін у структурі склери (білкової оболонки ока) або рогівки.Найчастіше виникає при міопії (близорукість) високого ступеня, але також і у пацієнтів з нетравматичним регматогенним відшаруванням сітківки, рецидивуючим некротизуючим склеритом, через інфекцію або травму.При визначенні симптомів найчастіше спостерігається значне зниження гостроти зору, швидка стомлюваність, тяжкість в очах. Можливе звуження поля зору одному оці.Діагноз встановлюється на основі результатів тонометрії, обстеження зі щілинною лампою, УЗД ока із застосуванням комп'ютерної периметрії, лабораторних досліджень; додатково може призначатися КТ.Специфічного лікування немає. Терапія включає хірургічне лікування, спрямоване на запобігання подальшому розтягуванню склеральної оболонки; використання коригувальних лінз; застосування гемостатичних, розсмоктують та десенсибілізуючих засобів.