Мінкульт — Міністерство культури України

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року — і через понад два століття в його рядках ми читаємо мудру пораду і щиру настанову. Шевченко сьогодні ніби звертається саме до нас - поколінь українців, які відстоюють незалежність та свободу. «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» — ці рядки стали символом незламності і надихали нас на протистояння російським спробам поставити нашу країну під контроль. Шевченкові слова підтримують воїнів на передовій, волонтерів, лікарів, кожного, хто сьогодні працює на Перемогу.Шевченко неодноразово закликав українців до єдності та усвідомлення власної відповідальності за долю країни. Його слова «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»  - це заклик до згуртованості перед обличчям загроз, які постають перед нами і сьогодні. Безліч рядків застерігають від байдужості, розбрату, втрати національної ідентичності і забуття героїчних сторінок власної історії.Сьогодні образ Шевченка знову на передовій — у муралах на стінах зруйнованих міст, у виставках, присвячених його спадщині, в мистецьких акціях та патріотичних маніфестах. Тарас Шевченко — це не просто поет, а голос нації. Він дає нам силу йти до перемоги, нагадуючи: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Рішення Уряду встановлює прозорі правила для виїзду митців та медійників за кордон, — Микола Точицький6 березня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 244 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України». Відтак, митці та працівники медіа можуть звертатися до МКСК або інших органів державної влади відповідно до постанови, щоб отримати листи сприяння для виїзду за кордон.«3 березня Міністерство призупиняло видачу листів сприяння. Сьогодні ми виконали публічно взяте зобов’язання докласти максимум зусиль для того, щоб у правовий спосіб вирішити це питання», — сказав Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький в коментарі телеканалу «Інтер».Під час ефіру Микола Точицький висловив вдячність Прем'єр-міністру України, а також колегам з Міноборони, Міністерства внутрішніх справ та Держприкордонслужби за підтримку та співпрацю в прийнятті рішення. Правила стосуються чоловіків призовного віку, які  провадять професійну діяльність у сфері культури, кінематографії,  стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері.Очільник МКСК наголосив, що постанова № 244 передбачає чіткі критерії для отримання листа сприяння від МКСК. Зокрема, для юридичних осіб обов’язковою умовою є наявність статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Для фізичних осіб —  обов’язкова реєстрація суб’єкта як фізичної особи-підприємця та провадження профільної діяльності протягом останніх трьох років. «Станом на сьогодні ми маємо усю необхідну правову базу для того, щоби в абсолютно прозорий спосіб забезпечити діячів мистецтва і культури, а також медійників листом сприяння з боку Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Дозвіл на виїзд, як і раніше, ухвалюється Державною прикордонною службою України», — підкреслив Микола Точицький.Відтак, окрім листа МКСК, підтвердними документами для перетину державного кордону є запрошення іноземної організації для участі у культурних заходах та військово-обліковий документ з відповідними відмітками. «Слід мати на увазі, що при подачі документів, які розглядатимуться відповідними інституціями, обов'язково слід вказати мету і час повернення після тимчасового виїзду за кордон», — додав Міністр.Він зазначив, що ознайомитися з процедурою подання та переліком документів можна на сайті МКСК.Микола Точицький наголосив на тому, що військовозобов’язані громадяни, які тимчасово перебувають за кордоном за листами сприяння МКСК, мають усвідомлювати відповідальність і діяти відповідно до законодавства. Вони надають особисте письмове зобов’язання повернутися в Україну в установлений термін. Максимальний строк перебування митців та медійників за кордоном становить не більше 60 календарних днів з дня перетинання державного кордону, ще 30 днів додаткового перебування можуть бути погоджені за встановленою процедурою. 

6 березня виходить в український прокат документальний фільм «Порцелянова війна». Стрічка уже здобула 48 міжнародних нагород і цьогоріч була номінована на «Оскар». У фільмі розповідається про трьох українських художників, які під час обстрілів займаються мистецтвом. Головні герої Слава Леонтьєв, його дружина Аня та Андрій Стефанов на початку повномасштабного вторгнення перебувають у Харкові. Серед руїн вони знаходять красу і створюють власні порцелянові вироби, якими прикрашають зруйновані росіянами будинки.«Від початку ми були сконцентровані на красі, перш за все людей, які захищають цю красу. Бо геноцидна війна має ціль зруйнувати ідентичність, українську культуру. І культурний вимір спротиву, звісно, неможливий без спротиву збройною рукою, але він теж важливий в історичній перспективі», — зауважив режисер Слава Леонтьєв.«Порцелянову війну» на великих екранах варто подивитися кожному українцю, адже це фільм про те, як посеред війни віднайти жагу до життя та продовжувати займатися улюбленою справою.

Коментар МКСК щодо евакуації культурних цінностейВ окремих медіа та соціальних мережах було оприлюднено відкритого листа ГО «Коаліція дієвців культури» щодо евакуації державного музейного фонду із прифронтових областей України.У зв'язку з цим, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України повідомляє, що на сьогодні проведено евакуаційні заходи з 59 закладів культури Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей. Евакуйовано 540 942 музейних предметів державної частини Музейного фонду України. Відповідальні за збереження та евакуацію культурних цінностей — обласні та Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій. Евакуація здійснюється в координації з МКСК. Відповідно до чинного законодавства вона проводиться з урахуванням безпекової ситуації обласними військовими адміністраціями із залученням відповідних підрозділів МВС. До МКСК подаються повні списки цінностей і документів, що підлягають евакуації, яка здійснюється за умови видання відповідного наказу МКСК.Водночас, Міністерство збирає інформацію від музеїв, розташованих в прифронтових областях щодо потреб в евакуації музейних предметів. Крім того, МКСК зібрана інформація про можливість прийняти евакуйовані музейні предмети в закладах, розташованих в тилових областях.Більш детальні дані не можуть бути оприлюднені, оскільки питання евакуації музейних предметів державної частини Музейного фонду України під час воєнного стану відносяться до інформації з обмеженим доступом.

🇺🇦 У Львові відбулося обговорення проєкту Стратегії розвитку культури України на 2025-2030 роки17 січня у Національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької відбулося обговорення проєкту Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 роки. Захід став другою регіональною сесією, організованою Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.🗣«Минулого тижня ми почали регіональні сесії в Харкові, продовжуємо сьогодні у Львові, далі будемо в Одесі й Вінниці. Для нас важливо почути людей, які працюють у цій сфері, оскільки підхід може бути різним. Те, що є пріоритетним, важливим, болючим для Харківщини, буде абсолютно іншим для Одеської області. Те, на що є першочерговий запит в Одесі, де під постійною загрозою знаходяться заклади та пам’ятки культури, може бути абсолютно іншим для Вінниці», – зазначила під час брифінгу перша заступниця Міністра культури та інформаційної політики Галина Григоренко.Вона також висловила сподівання, що після обговорення МКСК отримає суттєві пропозиції з покращення офіційного документу та закликала громадськість долучатися до його формування через сайт Міністерства.Детальніше читайте на сайті МКСК🔗

✍ Україна та Австрія підписали Програму співробітництва у галузях освіти, науки та культури на 2025–2030 роки14–15 січня у Відні відбулося перше засідання Спільного комітету в межах Угоди про співробітництво у сферах освіти, науки та культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Австрії від 14 березня 2018 року. До складу української делегації увійшли перший заступник Міністра освіти і науки Євген Кудрявцев, перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, в.о. Голови Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська. 🤝 Під час першого засідання Спільного комітету сторони підписали Програму співробітництва у галузях освіти, науки та культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Австрія на 2025–2030 роки. Програма сприятиме безпосередній співпраці між Україною та Республікою Австрія в міжнародних організаціях, що займаються питаннями культури, науки та освіти, обмін експертами тощо. 🗣 «Ми вдячні Австрії за підтримку, що була надана українським митцям з самого початку повномасштабного вторгнення, де особливо важливу роль мав Office Ukraine. А сьогодні ми відкрили нову главу довгострокової співпраці на 5 років, плануючи тісну взаємодію в сферах освіти, науки та культури. Для розбудови майбутнього демократичних суспільств та сталого розвитку немає важливіших сфер. Підписання Програми співробітництва відкриє нові можливості для побудови професійних звʼязків та взаєморозуміння між нашими країнами», — прокоментувала перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.Більше читайте на сайті МКСК🔗

14 січня 2025 року виповнюється 170 років від дня народження Опанаса Сластіона — видатного українського художника, графіка, архітектора, мистецтвознавця, етнографа та педагога, який присвятив життя збереженню та популяризації національного мистецтва. Протягом 1900–1928 років Сластіон викладав у Миргородській художньо-промисловій школі, ставши наставником для багатьох поколінь українських митців. У 1920 році він організував Миргородський краєзнавчий музей, який став важливим осередком збереження української культурної спадщини. Опанас Сластіон був одним із засновників українського архітектурного модерну. Його найяскравіші роботи — це проєкти земських шкіл у Лохвицькому повіті Полтавщини. Унікальні споруди, прикрашені шестикутними вікнами, цегляним декором із народними орнаментами та шпилями, стали символом національного стилю в архітектурі. Особливе місце в його творчості займають портрети кобзарів та ілюстрації до «Гайдамаків» Тараса Шевченка. Починаючи з 1903 року він також робив записи голосів кобзарів на фонограф, здійснивши неоціненний внесок у збереження цієї унікальної традиції.Запрошуємо вас ознайомитись з роботами митця у каруселі 👉

🗣️У Харкові відбулось перше регіональне обговорення Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 рокиЗустріч, організована МКСК, зібрала представників громадського сектору, культурних менеджерів, митців, науковців, представників закладів сфери культури та мистецької освіти, бізнесу, управлінців у сфері культури та представників територіальних громад, видавництв та інших зацікавлених сторін.☝️Перед подією всі охочі могли ознайомитись з Проєктом Стратегії та надати пропозиції до нього.Перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко ознайомила присутніх з основними напрямами майбутньої Стратегії та наголосила на важливості широкого залучення громадськості до процесу її формування.🗣️«Важливість впровадження Стратегії розвитку культури є фундаментальною, бо якщо немає такого документу на рівні держави, то ми не можемо разом рухатися до операційних цілей. Стратегія розвитку культури в Україні – це загальнодержавний документ, який визначає наші пріоритети, тобто на чому ми фокусуємо увагу зараз, а що відкладаємо до нашої Перемоги», — підкреслила Галина Григоренко.Учасники обговорили ключові аспекти розвитку культурної політики в Україні, визначили пріоритети та шляхи їх реалізації, а також обмінялись думками щодо розвитку культурних інфраструктур на місцях.Наступні регіональні зустрічі відбудуться у:▪️м. Львів – 17 січня 2025 року;▪️м. Одеса – 21 січня 2025 року;▪️м. Вінниця – 3 лютого 2025 року.☝️Нагадаємо, зауваження та пропозиції приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до 22 січня 2025 року включно.Зареєструватись на майбутні події, а також надати свої пропозиції та зауваження можна за посилання на сайті МКСК🔗

Сьогодні, 11 січня, ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Рейнгольда Глієра — видатного композитора, чия творчість поєднала європейські музичні традиції з багатством української культури. Народжений у Києві в родині з німецько-польським корінням, Глієр зростав у середовищі, де перепліталися різні культурні впливи, що заклали фундамент його майбутніх досягнень.Навчаючись у Київському музичному училищі, Глієр відкрив для себе чарівність українських народних мелодій, які стали невід’ємною частиною його творчості. Навіть здобувши світове визнання, він знову й знову звертався до української спадщини.У 1913 році Глієр розпочав викладання у новоствореній Київській консерваторії, а за рік став її директором. Його педагогічна діяльність мала величезний вплив на розвиток української музики. Серед його учнів - видатні українські композитори Борис Лятошинський та Левко Ревуцький.Сьогодні Київська муніципальна академія музики має імʼя Рейнгольда Глієра та продовжує виховувати нові покоління видатних музикантів, композиторів та співаків. Серед них сучасні зірки української сцени — Катерина Бужинська, Тіна Кароль, Злата Огнєвич, Jerry Heil, Руслан Квінта та інші.За своє життя Глієр написав понад 500 творів: 7 балетів, 5 опер, понад 20 симфонічних композицій, близько 150 романсів та багато камерних і вокальних творів. Особливе місце у його творчості займала українська тематика: він створив симфонічну поему за мотивами «Заповіту» Тараса Шевченка, музику до «Гайдамаків» та «Івана Гуса», працював над балетом «Запорожці». В останні роки свого життя композитор звернувся до творчості Гоголя, працюючи над балетом «Тарас Бульба».Рейнгольд Глієр став мостом між європейською академічною музикою та українською культурою. Його творчість не лише зберегла національний дух, а й подарувала світу яскраву українську музичну спадщину.

🎭 У Львові відбудеться прем’єра вистави «Сірано де Бержерак»11 та 12 січня 2025 року на основній сцені Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької відбудеться прем’єра вистави «Сірано де Бержерак» за всесвітньо відомою п’єсою Едмона Ростана. Ця постановка буде здійснена одним із провідних українських режисерів Давидом Петросяном разом з художницею Даниїлою Колот. Команда театру створила сучасне бачення класичної історії про честь, кохання та гідність. ☝Сюжет розповідає про Сірано — образ, який кидає виклик часопростору. Гострий на слово, пристрасний у коханні та безкомпромісний захисник правди, він володіє величезною душею, яка є великою, як і його ніс. Через своє нещасливе кохання до прекрасної Роксани він готовий пожертвувати всім, навіть прикритися ім’ям іншого, щоб хоч через слова завоювати її серце. Це історія про боротьбу, про шлях до мети, який ніколи не буває легким, і про силу слова, яка здатна змінювати долі. Детальніше про виставу на сайті МКСК🔗