Завтра - президентські вибори в Румунії. Завершується 20-річне панування румунської Ліберальної Партії, яка витягла країну "з третього світу до першого" (2004-2014 Траян Бесеску, 2014-2024 Клаус Йоганніс). За цю добу виросло нове покоління, виникли нові виклики - вже іншого рівня розвитку...Лідери перегонів - діючий прем'єр від соціал-демократів, які були партнерами лібералів у широких коаліціях, нуднуватий 57-річний політичний ветеран Марчел Чолаку, та лідер крайньоправого "Союзу румун", 38-річний "живчик" Георге Сімеон, прихильник Джорджі Мелоні та Дональда Трампа. Кілька інших кандидатів теж мають значення, бо навряд чи вибори завершаться в один тур. Ліберали приймають участь радше для галочки - партії потрібне перезавантаження після двох пасіонарних президентств. Сьогодні Румунія - ледь не єдиний український маршрут на захід "без попередніх умов". Що ж, з PSD всерйоз навряд чи наші працювали ("бо нам усі винні й так"), що ж до Георге Сімеона, то наші дебіли заборонили йому в'їзд до країни, через епатажні заяви. Румунія - парламентсько-президентська республіка, функціонує приблизно як Польща, Словаччина, Чехія, Болгарія, і як, у теорії, мали б і ми. Висновків у нас ніхто не робить, тому й моралізувати немає сенсу. Прогнозу в мене нема, єдине що, можу сказати, в останні тижні Чолаку (на 10% попереду) потихеньку втрачав, Сімеон потихеньку набирав (бо він у тренді). Чого захоче румунський виборець - стилістики майже забутих часів Іона Ілієску чи ризикнути "на свіженьке" з крайньоправицею - передбачувати не беруся. Та й це справа сусідів. Єдине, про що шкода, так це про те, що ми не маємо зовнішньої політики.