Вершина Емпайр-Стейт-Білдінг спочатку планувалась як док-станція для дирижаблів наприкінці 1920-х років. Інвестори вірили, що незабаром дирижаблі будуть використовуватися для трансатлантичних подорожей, а верхня частина будівлі здавалася ідеальною для стикування.За планом дирижаблі приземлялися нагорі, швидко закріплювалися та дозволяли пасажирам пройти на верхній поверх будівлі. Потім вони могли спуститися на ліфті до Манхеттена, прибувши протягом семи хвилин після приземлення. На будівлі навіть була споруджена стикувальна щогла.Однак інженери не змогли зрозуміти, як безпечно пристикувати дирижабль до будівлі висотою 1250 футів із сильним вітром. Компанії, що займаються дирижаблями, вважали ідею надто ризикованою, і інтерес до неї згас. Тим не менш, у вересні 1931 року приватний дирижабль таки причалив на три хвилини, спричинивши затори внизу, але розвантаження не відбулося.Ера трансатлантичних дирижаблів закінчилася катастрофою Гінденбурга в 1937 році, коли найбільший у світі дирижабль загорівся під час посадки в Нью-Джерсі.