Я почала читати збірки коротких історій після “Той, хто полюбить тебе у всій твоїй жалюгідній славі”.Це була найкраща книга за минулий рік, я вперше в житті взагалі перечитала книжку, і мені хотілося знайти щось таке ж дивне і таке ж щемливе.У пошуках цього я прочитала:1.Ліляна Д. Чук — “Умови не мають значення” — зовсім малесенька, буквально на вечір. Про самотність у різних проявах.2. Етгар Керет — Bus Driver Who Wanted to Be God — збірка історій про все на світі — від невдалого побачення до апокаліпсису (один крок?)))Дивне — 100 %. Якщо ви таке любите, придивіться до видавництва "Грушка"Щемливе — ну якось не знаю, чогось мене не пройняло.Хоча Bus Driver я б могла порадити.Чи, може, з дивними щемливими історіями це був одноразовий досвід? І буде, як в оповіданні "Того, що ..." «І ми усвідомимо, що цей день, як і будь-який день в історії перед ним, був лиш моментом, кількагодинним спалахом світла, тим, що сталося один раз і ніколи не повториться знову.І ця сумна правда проковтне нас цілком».