Жінки завжди воювали. Масово.Але їх намагалися не помічати.Перша світова стала моментом, коли жінки масово зайшли у війну — як ресурс, без якого фронт не працював. Медикині, звʼязківки, розвідниці, водійки, робітниці оборонних заводів. У Британії та Франції жінки виконували військові функції, але без статусу солдата. Парадокс Першої світової: жінки фактично воювали, але після перемоги їх «повертали на кухню», ніби цього ніколи не було.Друга світова остаточно зруйнувала міф, що війна — «не жіноча справа». Жінки воювали з обох сторін конфлікту. У країнах антигітлерівської коаліції та в державах Осі вони служили медикинями, звʼязківками, радистками, зенітницями, льотчицями, розвідницями. Але після війни історія повторилася. Їхній внесок почали применшувати й замовчувати. Парадокс Другої світової: жінки виграли війну разом з чоловіками — але мир будували так, ніби їх там не було.Станом на початок 2025 року у Збройних Силах України служить понад 70 000 жінок. З них понад 5 500 жінок перебувають безпосередньо на передовій, виконуючи бойові завдання.І попри ці цифри, жінці на фронті досі доводиться виправдовуватись. Її питають не про досвід і результати, а про манікюр. Про губи. Про чисту форму. Про те, «звідки в неї зброя».Ніби бойова робота вимірюється кількістю бруду на одязі. Ніби жінка має виглядати «достатньо негарно», щоб їй повірили.Жінки мають рівні права на посади, кар’єрне зростання та військові звання. Але досі борються зі знеціненням і подвійними стандартами.8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок.Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | YouTube | Facebook🇺🇦