Ми поважаємо, цінуємо і любимо наших жінок!Ми завжди готові боронити їхні права і свободи!Але ми не відзначаємо «червоні дати» календаря, пов’язані з комуністичним минулим.Нас не влаштовують ані сумнівне історичне підґрунтя цього «свята», ані його комуністичне минуле, ані його відверто ліворадикальні прояви в сучасному житті.Історичні постаті, які стояли біля витоків цього «міжнародного дня», були відвертими ворогами української державності.А тепер — лише факти про виникнення та засновників «Міжнародного жіночого дня».Дата. За однією з версій, у 1857 році на вулиці Нью-Йорка вийшли на протест повії. Вони вимагали виплатити зарплату морякам, які користувалися їхніми послугами, але не мали грошей, щоб розрахуватися. У результаті поліція розігнала учасниць акції, однак за її підсумками жінки створили профспілку.8 березня 1894 року в Парижі відбулася ще одна демонстрація повій. Цього разу вони вимагали визнати їхні права нарівні з правами інших працівниць сфери послуг — тих, що шиють одяг чи печуть хліб.Засновники. Жінкою, яка заснувала свято 8 березня, називають комуністку Клару Цеткін. До Російської імперії свято 8 березня потрапило через подругу Цеткін — полум’яну революціонерку Олександру Колонтай. Колонтай у 1919 році була наркомом пропаганди та агітації в першому окупаційному «совєтському “українському” уряді».Ця темпераментна жінка запам’яталася фразою: «Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води».Ставлення до України. У 1920 році, обравшись до Рейхстагу (парламенту Веймарської республіки), Клара Цеткін закликала блокувати поставки озброєння з німецьких армійських складів арміям Української Народної Республіки та Польщі, які билися проти Червоної армії. У разі відмови Рейхстагу проголосувати за її пропозицію Клара Цеткін погрожувала вивести на залізниці жінок, які блокували б потяги зі зброєю і боєприпасами для українських та польських підрозділів, що боролися проти російської комуністичної агресії, тоді як українці звільняли свою Батьківщину. Права українок, яких тисячами ґвалтували червоноармійці, Клару Цеткін не цікавили.Рудимент совка. Уже в перші роки совєтської окупації акцент було зміщено з ідеї рівності на класову боротьбу: на політичних плакатах того часу цей день став днем солідарності «жінок-трудівниць» і «пролетарок».Не святкуємо разом з агресором. Після розпаду Советського Союзу день 8 березня залишився в переліку державних свят Російської Федерації та країн — союзників Москви: Північної Кореї, Китаю та Буркіна-Фасо.Не підтримуємо деструктивні рухи. У сучасній Україні 8 березня часто використовувався лівацькими активістами для пропаганди деструктивних явищ, що несуть загрозу існуванню української нації.8 березня — така ж дата для нас, як 23 лютого та 9 травня: рудименти свят, які були нав’язані українському народові окупантами.Нагадуємо, що День української жінки у нашій державі відзначається 25 лютого, День матері припадає на другу неділю травня (у 2026 році це буде 10 травня). Саме ці дні є нашими святами.Цей текст — офіційна позиція 1-го корпусу НГУ «Азов» стосовно так званого «Міжнародного жіночого дня».Розділяю і підтримую її на 100%