Напередодні Met Gala 2026, який відбудеться вже сьогодні вночі, я вирішила рефлексувати над цією подією і тим, як вона проходила у 90-х роках. Може здаватися, що тренд на ностальгію вже заїжджений і всім набрид. Однак у контексті Met Gala це, навпаки, виглядає як корисна тенденція та можливість для глибшого аналізу того, що відбувається в моді загалом.У 90-х Met Gala виглядав стримано, а сама атмосфера події була доволі камерною. Гості приходили в одязі, який не існував виключно для однієї ночі. Це були речі, що могли з’являтися і в інших контекстах — на вечері, прийомі чи приватному святкуванні. Сьогодні ж усе працює інакше. Образ більше не існує поза межами події — він створюється як контент, із розрахунком на алгоритми, які підхоплять його і рознесуть соціальними мережами.Показовим є і поріг входу: у 1996 році квиток на Met Gala коштував близько тисячі доларів, сьогодні — близько 100 тисяч. І, звісно, це можна пояснювати інфляцією, зміною курсу та масштабом самої події, але така різниця все одно говорить сама за себе. Вона демонструє, наскільки змінилася не лише економіка, а й сама природа доступу. І наскільки цей, умовно кажучи, благодійний вечір перетворився на закрите коло надзвичайної еліти.Не можна не згадати й те, що цього року Лорен Санчез і Джефф Безос стали інвесторами Met Gala, а також те, наскільки активно вони входять у фешн-індустрію. І попри те, що в США, особливо в Нью-Йорку, лунали заклики до бойкоту через участь Безоса в інвестуванні події, це навряд чи щось суттєво змінить.І тут виникає головне питання: наскільки легко — і чи взагалі можливо — зламати систему такого масштабу.