Американський Vogue опублікував статтю, у якій Ейлін Келлі, авторка матеріалу, розповідає про те, що не буде ділити рахунок із чоловіком на першому побаченні (дисклеймер: я теж).Ейлін зазначає, що момент, коли чоловік платить за жінку на першому побаченні, є важливим принципом початку стосунків. Як вона пише: «Річ у тім, що я можу дозволити собі власний напій. Можу оплатити вечерю. Можу дозволити собі багато чого. Чого я не можу собі дозволити — це браку лицарства. У стосунках я щедра: із задоволенням оплачую вечері, планую подорожі, беру рахунок на себе, печу хліб. Але перше побачення — це не просто жест, а маленька, проте важлива декларація зацікавленості. Коли ви запрошуєте когось на побачення, ви, по суті, стаєте господарем зустрічі. Це не потребує розкоші — лише певного зусилля. Я зустрічалася з чоловіками з дуже скромними фінансовими можливостями, які все одно вміли зробити так, щоб жінка відчувала турботу й увагу».Я розумію, що ця стаття мені відгукується, бо я виросла у Східній Європі, де ця культура присутня і де нам розповідали, що чоловік має платити. І для мене цей жест уваги важливий. Водночас у Західній Європі історія інша, і для більшості пар нормально, коли все навпіл. Однак деякі мої одногрупниці зі Швеції, Британії та Франції, коли ходили на побачення в Лондоні, хотіли, щоб за них на першому побаченні заплатили, і скаржилися мені, якщо цього не відбувалося. А які у вас думки?