Безкраїми руїнами колишньої цивілізації блукає дівчина. Там, де колись буяло життя, де люди мріяли, прагнули та сподівались, тепер не залишилось нічого. Хіба лише тіла, вражені страшною хворобою — мовчазні свідки минулої епохи. В один момент буквально нізвідки з’явились страшні істоти, яких називають Вершителями. Їхні тіла поширюють отруйний газ, який викликає кристалічну хворобу — безальтернативно летальну для зараженого. Замкнене всередині своїх міст, людство опинилось на межі повного винищення. З тих пір пройшло 50 років. Тимчасова співробітниця інституту технічних досліджень Сая Ушіміцу несе свою місію. Вона дбайливо збирає тіла тих, хто покинув цей світ, очищує територію та шукає вцілілих. І хоча поки вона так і не зустріла жодну живу душу, Сая не опускає рук. Разом з вірним помічником Ку дівчина щодня робить те, що повинна, навіть якщо її долають сумніви і смуток. Втім, навіть у цьому мертвому світі, іноді можна зустріти нового друга. Робота-доглядача крематорію, який сумлінно виконує свою роботу. Андроїда-покоївку, яка не полишає господаря. Бібліотекаря, який береже та повертає найбільший скарб людства — книги. У кожного з них своя історія: щемка, болюча і дуже справжня. Довго намагалася описати всі ті емоції, які я встигла відчути, поки читала манґу «На межі забуття». Самотність, страх, смуток, жаль, радість, любов та надія — це тільки дрібка того, що несе в собі ця історія. Не перша, і не остання оповідь про людство, що опинилося за крок від повного знищення, але в ній таки є щось особливе. Надзвичайно красивий та деталізований малюнок одразу затягує читача в цей світ, створює атмосферу неминучого кінця. Але Сая, разом з іншими героями, що трапляються їй на шляху, наче запалюють дрібні іскорки світла в густому мороку. Їхні історії такі живі і щирі, що просто не можуть не пройняти до глибини душі. Не буду зараз описувати кожну, бо це той випадок, коли краще самому прочитати і відчути все, що хотіли сказати нам персонажі. «На межі забуття» — це історія не про кінець світу, а про те, що лишилося після нього. Про турботу, яка не зникає навіть тоді, коли вже ні для кого жити. Про пам’ять, що важливіша за виживання, і про людяність, яка виявилася живучішою за самих людей… Манґа: «На межі забуття». Томи 1-2Видавництво: MAL'OPUS#ПроМанґуMangUA | Новини Аніме та Манґи