Коли гудіння автомобільних клаксонів, щебетання птахів та голосний сміх людей лунають наче з-під товщі води, ясний звук чужого голосу може змінити усе. Суґіхара Кохей страждає на часткову глухоту. Він не чує голосів за спиною, не може розібрати звичайні розмови людей, через що відчуває себе ізольованим. Аби бодай трохи розуміти викладачів на лекціях, хлопцю доводиться читати по губах. Але це заважає йому вести конспекти. Тож тепер студент шукає волонтера, який буде вести записи пар. І охочий не просто знайшовся, а буквально звалився з неба!Саґава Таїчі — вічно голодний студент, якому ніяк не таланить знайти нормальну роботу. Він саме йшов до універу після чергової невдалої співбесіди, а живіт тим часом вже пристав до хребта. Один невдалий рух, і Таїчі вже лежить перед Кохеєм, який саме збирався обідати. Вміст ланчбоксу хлопця не міг залишити Саґаву байдужим, а Кохей був зовсім не проти поділитись, правда в обмін на простеньку послугу: один конспект — один обід. Так і почалась співпраця хлопців. Таїчі був неймовірно радий смачній домашній їжі, а Кохей був щасливий дивитись на те, з яким апетитом їв його помічник. Та звісно, рано чи пізно дружні стосунки переросли в щось більше, особливо з боку Кохея. Він уперше за довгий час перестав почуватися пустим місцем. Але якби все було так просто… Багато років самотності залишили по собі сумніви і страх довіритись. Чи зможе Суґіхара правильно донести свої почуття?Манґа «Я чую сонячне проміння» така ж тепла, як і її назва. Це добра, щира та дуже важлива історія про те, як фізичні обмеження можуть зламати волю, відібрати впевненість у собі, занурити в темряву і відчай. Проте обов’язково знайдеться той, хто не буде зважати на ці проблеми, бо бачить перед собою людину, а не її ваду.Мені дуже сподобалось те, як бережно та з повагою до слабочуючих людей авторка описує особливості цього стану. Про це необхідно говорити і дізнаватись, адже людей зі схожими проблемами десятки навколо. Поведінка Таїчі, його захист та щира турбота мають стати прикладом для кожного з нас, адже обмеження не формують людину. Її формує шлях, який вона щодня проходить, долаючи перешкоди — особливо коли поруч є надійне плече.Манґа: «Я чую сонячне проміння». Історія 1.Видавництво: ТАК#ПроМанґуMangUA | Новини Аніме та Манґи