Завершуємо розповідь про Макото Шінкая. В попередніх частинах розбирали ранні роки життя, перші кроки в повнометражному аніме та найпопулярніші роботи режисера.Про особисте життя режисера відомо небагато. Хоч він і активно веде власний твіттер акаунт, про себе та свою сім’ю там майже не пише. Відомо, що він одружений на акторці та продюсерці Чіеко Місаці, та має доньку Чісе Нііцу, яка народилась в 2010 році. Доволі милий факт про Шінкая полягає в тому, що він з дитинства живе з котами. У студентські роки хлопець підібрав з вулиці трьох котів. Цей досвід згодом був інтегрований у створення короткометражки «Вона та її кіт». Пізніше коти з’являться і в фільмі «Судзуме зачиняє двері», та стануть основними персонажами історії. Окрім любові до котів, у Макото можна побачити ще одну пристрасть — потяги. В кожному з творів Шінкая так чи інакше фігурує поїздка на потягу. Десь вона є центром сюжету, як наприклад в одній з частин «5 сантиметрів в секунду», а десь це просто спосіб показати внутрішній стан головного героя через банальну дію — тримання за поручень. Все ж, потяг є основним транспортом в Японії, і саме він символізує єднання далеких один від одного міст, префектур, та, зрештою, людей. Як було сказано раніше, на початку кар’єри Шінкай працював над фільмами переважно сам. Та навіть після появи команди професіоналів, Макото самостійно виконує левову частку роботи. Пояснює він це тим, що так йому простіше передати те, що він хоче донести до людей. Перші фільми режисер створював для близьких йому людей, тому проблем з тим, аби передати свою ідею не було. Та з часом Макото почав звертати увагу на набагато ширшу аудиторію, тож і підхід до створення аніме йому довелося змінити. Режисер хотів, аби люди різного віку та з різним життєвим досвідом однаково могли зрозуміти ідею, закладену ним в кожен твір.Починаючи з 2011 року, пейзажі в роботах Шінкая стають надзвичайно реалістичними. Тепер він працює над детальним втіленням реальних місць, включаючи навіть зображення вивісок, рекламних щитів та оголошень. Аби мати змогу показувати реальні об’єкти, наприклад як пиво Suntory, режисер подавав у компанії-правовласники спеціальні запити та звіти. У всіх наступних роботах Макото зберігатиме принцип максимального відображення реальності. Саме це і відрізняє його роботи від творчості Хаяо Міядзакі. В той час як Міядзакі створює казковий світ з чітким поділом на добре і погане, Макото сконцентрувався на створенні фільмів про пересічних людей, історія яких може зачепити за живе.Досить часто можна почути, як Шінкая називають «новим Хаяо Міядзакі», проте режисер не любить, коли їх порівнюють, адже вважає себе недостойним рівнятися з метром, стверджуючи, що йому ще далеко до того рівня майстерності, якого досягнув Міядзакі. «Сад слів» задав тенденцію на реалістичну графіку та зображення життя звичайних людей з їхніми повсякденними проблемами, як от навчання, звільнення з роботи чи втеча з батьківського дому. Крім того, персонажі наділені такими думками, в яких іноді соромно зізнатись навіть самому собі. Рішення, які приймають герої Шінкая, можливо не завжди вірні, проте завжди чесні та щирі, хоча за це автор часто отримує критику.Сам Макото стверджує, що його мета тепер – створення таких фільмів, які не будуть схожі на шкільні підручники моралі. Він прагне зобразити ту сторону людської особистості, яку іноді люди приховують від себе самих. Проте, як зізнається сам режисер, це розуміння прийшло до нього занадто пізно.Таким є творчий шлях одного з найвпізнаваніших митців сучасності. Шінкай створює фільми, в яких не боїться зображати людей справжніми. І саме через цю чесність аудиторія всім серцем любить його творчість. З нетерпінням чекаємо інформації про його наступну роботу, яка без сумніву буде. І я переконана — нас чекає ще один шедевр.#ПроІндустріюMangUA | Новини Аніме та Манґи