6 січня 1938 року народився Василь Стус - український поет, літературознавець,правозахисник, учасникдисидентського руху, політичний вʼязень радянського режиму. Двічізасуджений за «антирадянськудіяльність», він більшу частину життя провів під наглядом, у засланні та таборах. Загинув у 1985 році в таборі суворого режиму на Уралі.Важливою частиною його спадщини є листи - до друзів, родини, сина і дружини. Написані в умовах цензури та ізоляції, вони збереглися як історичні документи епохи, що фіксують механізми тиску на українську інтелігенцію та принципову відмову Стуса від будь-яких моральних компромісів.У листах до близьких немає риторикижертви чи виправдань. У нихпослідовно зафіксовано усвідомлений вибір людини, яка зберігала гідність і честь, непогоджуючись на мовчазнулояльність до режиму. Стус постає прикладом незламного внутрішнього духу, для якого свобода мислення і відповідальність перед собою танародом були вищими за особисту безпеку.Сьогодні ці тексти варто читати не як приватну кореспонденцію, а як частину історії українського спротиву радянській тоталітарній системі і як приклад громадянської стійкості, актуальний для сучасної України.