🥸 Я використовую AI-діпфейки на своїх дітях.МаємоДві розумні та вперті дівчинки (3 роки), які щиро вірять, що спати потрібно тільки з батьками. Інших варіантів у їхній картині світу поки що не існує.ПотрібноЕкологічно (без істерик і зламів), бажано із їх щирим задоволенням перевести їх на окремі ліжка.РішенняЙдемо не через примус, а через зміну моделі реальності.Все почалося зі сторітелінгу: улюблений персонаж — Баранчик Шон — “вирішує” зробити дівчаткам подарунок, а саме окремі ліжка.Далі — серія казок на ніч із деталями: як він обирає матеріали, як збирає конструкцію, як перевіряє, чи зручно спати, як сильно він хоче зробити дівчаткам приємно.Чим більше конкретики, тим вища довіра. Мозок сприймає деталізовану історію як більш правдиву.Потім — візуальна валідація. Робимо “докази”: згенеровані зображення, де Шон реально “збирає” ці ліжка.Якщо коротко, тут працюють базові механіки впливу:— Довіра до авторитету— Занурення в історію— Соціальне підтвердження— Візуальна валідація— Поступова зміна нормиЩо відбувається на практиціДіти не сперечаються. Не тому, що їх переконали. А тому, що в їхній реальності це вже логічний розвиток подій. Ми не забрали старе — ми створили нову норму.РезультатФінал ще попереду. Але головне вже сталося — опір зник. Тепер всі чекають на «переселення» 🙂Якщо цікаво, чим це закінчиться — постав “+” в коментарях. Окремо опишу результат.P.S. Репутація — це не правда. Це узгоджена історія, в яку вірять. І той, хто контролює історію — контролює поведінку.Те, що ви щойно прочитали — базова модель впливу: створення реальності через історію, підсилення авторитетом, закріплення через візуал. Ті ж самі принципи працюють у політиці, медіа ітд.😏@malenko_kyiv