Приказка | 3. Чи була якась фраза у книжці, яка «розблокувала» забуті спогади з т...

3. Чи була якась фраза у книжці, яка «розблокувала» забуті спогади з твого дитинства? 🔑Абсолютно вся книжка. Поки верстала, я ніби повернулася у своє дитинство на Волині у період, коли я була 100% безтурботно щаслива. Тоді світ здавався безмежно великим і наповнений суцільним теплом і любов’ю, які створювали для мене дорослі. Особливо бабуся і дідусь по татовій лінії. Я досі люблю Волинь, її соснові ліси, стави і щоразу коли я там, мені здається що мій дід десь поряд, невидимо тримає мене за руку і ми йдемо в ліс шукати нору лисиці, чи побачити родину лосів, і він робить для мене гойдалку з ліщинових гілок. І як ми вдвох спимо на вулиці на соломі, а бабця свариться на нього — “Старий дурень, дитину комарі закусають”. А що мені ті комарі, якщо поряд безмежне щастя для мене, дитини яка виросла в місті і поїздка в село -— це було як величезне свято, просто парад планет якийсь.====📙 АНАСТАСІЯ МУЗИЧЕНКО, головна редакторка:1. Якби ця книжка була ліками, у яких випадках ви б її призначали? 💊Однозначно призначала б цю книжку усім дорослим для налагодження контакту з внутрішньою дитиною та лікування серйозності й зарозумілості. Коли ми дорослішаємо, то перетворюємось на страшенних зануд. Так, усі дорослі — дивакии, а ще говорять одне, а роблять інше. Саме так вважає Наталочка, і я з нею абсолютно згодна. Ми забуваємо про власні капості, переживання і пригоди, а вони ж колись були для нас важливими і так чи інакше вплинули на те, ким ми є тепер. Тому цю книжку призначала б, щоб поринути в дитинство або спогади про нього, а також для кращого розуміння дорослих дітьми та дітьми своїх дорослих. Адже дитячі капості та пригоди це те, що зближує і зміцнює стосунки між поколіннями.2. Назвіть кілька слів з книжки, які передають її атмосферу. ☀️Крим, гостинчик від зайчика, шарлотка, лялька Сінді, родина.3. Чи було щось нове для вас про Крим, що ви дізналися з тексту? ⛱Своє дитинство я провела на Київщині, тому, працюючи на книжкою, дуже дивувалась, наскільки побут моїх бабусь і дідусів був схожий на побут дорослих, які оточували маленьку Наталочку. Хіба що моря в моєму дитинстві не було, але відмовки поїхати бодай на озеро були такі самісінькі. Текст «Це я така у бабу Устю» теплий і ароматний, як достиглий інжир. Він нагадує обійми дорогої людини.====Книжку чекаємо з друкарні найближчими днями.