Я в пастці. Що робити? Учора почав читати книжку Амоса Тверскі «Ухвалення рішень у невизначеності». Перша думка - фігня повна, автор складними термінами намагається всучити мені старий велосипед. А він отримав за це Нобелівську премію. То що я розумніший за Амоса? Усі ці нагороди - ачівки для понтів? Тверскі понад 30 років займався дурницями? Звісно, ні. Я потрапив у пастку статусу-кво або неприйняття новизни. Бачимо нове, незрозуміле, складне - кажемо «ні». Мозок піклується про нас і береже енергію. А що, раптом вовки нападуть? Когнітивні спотворення - головний бар'єр у запуску продуктів, розвитку бізнесу, кар'єри, стосунків. А не відсутність знань, навичок, оточення, зв'язків, грошей і чогось ще. Жирних у нашій голові сидить близько двох сотень. Більшість заперечують це - пастка статусу-кво працює відмінно. Одиниці намагаються їх прибрати, розчистивши собі шлях. І йдуть:1) До коуча.«Так, давай дослідимо, що в тебе є. Ти вже сам виріши далі як бути», - каже він. І допомагає швидко їх ідентифікувати.2) До трекера.«Потрібно добігти до он тієї вершини? Доведеться ворушити булками. Ти цього не любиш (не вмієш, не хочеш). Змінимо поведінку». 3) До психолога.«Розберемося, звідки обмеження взялися - зможемо перевстановити систему». Ось вам і прості відмінності між фахівцями - вони для одного завдання, але на різних рівнях. Перший - діагност, другий майстер, третій - інженер-програміст.