МАГЕРА🇺🇦ПРО🇺🇦ВИБОРИ

Запитання було дещо непростим. Особливо це стосується першого президента Пʼятої Республіки Шарля де Голя. Цей французький генерал, керівник Руху Опору в часи Другої світової війни, дійсно двічі ставав президентом. Однак вперше його обрала колегія виборників (1958), а вдруге обирали уже французи на основі прямих виборів (1965). Простіше кажучи, виборці обирали де Голя лише раз. Також лише на один строк обиралися:1) наступник генерала - Жорж Помпіду (1969), який єдиний помер перебуваючи на цій посаді;2) Валері Жискар дʼЕстен (1974), який для багатьох відомий своїм романтичним звʼязком з нідерландською акторкою і моделлю Сільвією Крістель;3) Ніколя Саркозі (2007) який запамʼятався своєю ганебною поведінкою під час російської агресії проти Грузії у 2008 році;4) Франсуа Оланд (2012), який брав участь у багатосторонніх переговорах Порошенка, Меркель і Путіна. Лише троє президентів Франції обиралися безпосередньо громадянами двічі.Це:1) Франсуа Мітеран (1981, 1988), соціаліст, який свої перші вибори програв ще де Голю, за його правління була скасована дикунська смертна кара та перебував найдовше на посаді - 14 років (1981-1995).2) Жак Ширак (1995, 2002), наступник Мітерана, колишній мер Парижу і голова уряду, за його часів президентський строк скоротився з 7 до 5 років;3) чинний президент Емануель Макрон (2017, 2022).Отже, правильна відповідь: Франсуа Мітерана першим обрали виборці повторно. Мабуть, він був найулюбленішим президентом для французів, які цінували його за численні чесноти і вибачали певні людські, чисто французькі, слабкості. :)

Вибори і широкомасштабна війна.Важливо наголосити, що після Другої світової війни для демократичного світу існують загальні (основні) принципи виборчого права, на які вони погодилися у міжнародних актах - Загальній декларації прав людини 1948 року, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року, (європейській) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зазвичай ці принципи також зафіксовані, а подекуди також і розширені, у конституціях суверенних держав світу.Наприклад, принцип загальних виборів передбачає можливість для всіх виборців забезпечити право голосу, в тому числі для переселенців і біженців. Принцип вільних виборів передбачає два важливих елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно реалізувати свою політичну волю. Без примусу, обману, підкупу і так далі. Тому під час широкомасштабних бойових дій реалізувати ці 2 принципи (з пʼяти існуючих конституційних принципів) є неможливо. Відтак процес, який не грунтується на основних принципах виборчого права, не є виборчим. Як наслідок, виникнуть питання легітимності (визнання) цих виборів як всередині країни, так і назовні. Окремо не торкаюся інших, не менш важливих ризиків, зокрема для єдності суспільства під час гіпотетичних «виборів» в умовах активної зовнішньої агресії РоZZiЇ. Але, здавалося б, це речі самоочевидні. Більш детально про це пишуть і озвучують аналітики, зокрема з Центру політико-правових реформ, Українського Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Громадянської мережі «Опора», Комітету виборців України.