Навіщо мені робота в трьох проектах, якщо я вирішила вийти на міжнародний ринок після відмови від проведення курсів?🫤Все дуже просто – тому що я боюсь бідності. Я не опишу вам свої емоції, коли я бачу будь-які прояви бідності – можу тільки коротко сказати, що мене це сильно тригерить😦👉Необхідність обирати щось за ціною, а не за бажанням (наприклад, одяг, житло чи банально продукти)👉Думки про те, чи можу я зараз піти в кафе, чи краще відкласти ці гроші на щось інше👉Поламані чи б/у речі, які треба використовувати через брак фінансів, дешеві подарунки іншим, відсутність відпочинку – ЦЕ ВСЕ МЕНЕ ТРИГЕРИТЬ 😐Я не хочу так жити, тому для мене не заробляти = опинитися в небезпеці. Можливість отримувати зайві 50-70 тисяч на місяць, виконуючи чіткий обсяг роботи – це для мене ідеальний варіант😌Просто коли ВЕДЕШ клієнтів (як СММ чи умовно продюсер), в тебе 0 часу на свої проекти – бо твої задачі не закінчуютьсяА, як сценаристка, я можу за тиждень знайти 3 проекти, написати прогрів наперед і далі працювати над своїм блогом, тредсом і т.д. – тому я і прийняла таке рішення 💶Не знаю, правильно це казати чи ні, але я загалом останні 5 років мала хороший дохід не тому, що дуже смілива чи дуже розумна – я тупо не хочу бути бідною😤Гірше за це для мене немає нічого – і будь-які відмови клієнтів, засудження інших чи невдачі мене не торкають, тому що я чітко знаю, ЧОГО ХОЧУ І ЧОГО НЕ ХОЧУ 😎Цікаво, чи вас мотивує щось подібне, чи навпаки, заморожує будь-які дії?