Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - 🇺🇦Олексій ХАРЧЕНКО Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦
Added 14 Jul 2024

🇺🇦Олексій ХАРЧЕНКО Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦

@luhanskaVTSA
Number of subscribers: 12 675
Photos: 28,700
Videos: 4,800
Links: 2,330
Description:
Офіційна інформація Луганської обласної військової адміністрації

👥 Number of subscribers

12 675
Average/Day:: -1
Average/Week:: -21
Average/Month:: -112

👁️ Average views per message

2 253
Average/Day:: 1,680
Average/Week:: 2,633
ERR: 17.78%

📊 Messages per Day

2.4
Last day: 7
Week average: 2.6
Average per day: 2.4

Name change history

🇺🇦Олексій ХАРЧЕНКО Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦 2025-04-22
🇺🇦Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦 2025-04-18
🇺🇦Артем ЛИСОГОР Луганська ОВА/OFFICIAL🇺🇦 2024-07-14

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

⏬️Одним із ключових напрямів стало житлове забезпечення переселенців. Завдяки обласній програмі пільгового житлового кредитування 176 родин ВПО з 2014 року придбали квартири на суму понад 400 млн грн, зокрема 46 кредитів на 111,1 млн грн отримали особи, звільнені з полону. Олексій Харченко особисто відвідав декількох колишніх бранців кремля, які переїхали у нові оселі, підкресливши важливість повернення людей додому та стабільності громад. Підтримка освіти залишалася пріоритетом: у 2026 році заплановане поетапне підвищення зарплат педагогам на 30% із січня та додатково на 20% з вересня, а понад 409 тисяч вчителів отримуватимуть щомісячні доплати за роботу в несприятливих умовах, у тому числі 25,5 тисяч. – у прифронтових громадах. Значні кошти спрямовано на літнє оздоровлення дітей: 31,7 млн грн забезпечили відпочинок для 5,7 тисяч дітей, серед яких вперше скористалися цією послугою діти-ВПО з окупованих у 2014 році громад.У новорічні свята Луганщина також підтримала родини військових. Лисичанська громада надала грошову допомогу 414 дітям військовослужбовців, а Сіверськодонецька громада виплатила майже мільйон гривень 38 оборонцям на різні потреби. Попаснянська громада виділила кошти на лікування та першочергові потреби Захисників і цивільних понад 400 тис. грн. Такі ініціативи стали проявом турботи про сім’ї Захисників та їхніх дітей, створюючи відчуття свята та підтримки навіть у складних умовах війни.Луганщина також продовжила міжнародну співпрацю. Протягом року підписано угоди з містом Сент-Етьєн, університетами Іспанії, Румунії, Польщі та Чехії, реалізовано проєкти міжнародної технічної допомоги на суму понад 18 млн грн, підтримано медичні заклади, психоневрологічний інтернат, дитячу лікарню та Хаб стійкого бізнесу для релокованих підприємств і ветеранів.На відзначення мужності, самовідданості та професійної майстерності державою нагороджено низку жителів Луганщини: посмертно звання «Герой України» отримали підполковник Олександр Дроздецький та поліцейський лейтенант Кирило Зібров, а орденами княгині Ольги ІІІ ступеня відзначено Ірину Сельницьку та Олену Хмельницьку за багаторічну діяльність на підтримку воїнів і родин загиблих.Таким чином, 2025 рік для Луганщини став роком стратегічної підтримки оборони, соціальної стабільності та збереження людського капіталу. 2026 рік розпочався з акцентом на продовження цих пріоритетів, підвищенні зарплат педагогам, забезпеченні житлом ВПО, міжнародній співпраці та увазі до дітей і ветеранів, що закладає основу для відновлення і розвитку області після деокупації.
Шановні незламні жителі Луганської області!Минає ще один рік нашої боротьби, стійкості та єдності! Нам є чим пишатися: понад мільярд гривень Луганщина спрямувала для потреб Сил оборони – це найбільший відсоток бюджетів серед усіх громад країни.Релокований бізнес сплатив більше 3,7 млрд грн податків. Це наш, луганський, внесок у зміцнення держави та Перемогу над віроломним агресором.Понад 136 млн грн виділено громадами на підтримку ветеранів та їхніх родин, 155 млн грн – на вирішення проблем ВПО, понад 30 млн грн – на оздоровлення та відпочинок наших дітей.Вперше для людей, які стали безхатьками ще у 2014 році, запрацювала програма пільгового житлового кредитування. 176 родин, у тому числі 46 звільнених з полону, зустрінуть Новий, 2026-й, рік у власній оселі! А вже у наступному році ми розпочнемо одразу декілька проєктів будівництва житла для ВПО. Водночас, ми принципово переглядаємо підходи до організації публічної влади у регіоні, максимально наближаючи її до потреб людей.Як би складно нам не було, соціальні програми будуть діяти. Адже головний наш ресурс – це люди, які не розчарувались, не склали руки і готові розбудовувати свої громади за будь-яких обставин! Саме за них, за їх віру та мрію повернутись додому б’ються наші військові. І попри усі намагання ворога, над Луганщиною майоріє український прапор!Новий Рік – родинне свято, тож нехай усі, хто став на захист своїх рідних і близьких, повернуться додому живими і неушкодженими! Нехай із останніми хвилинами старого року вас покинуть життєві труднощі та негаразди, а у прийдешньому 2026-му – здійсняться усі заповітні мрії. Нехай злагода, щастя й любов завжди панують у кожній луганській родині та у нашому загальному домі – Україні! Із Новим роком!
Луганчани, які придбали квартири за програмою житлового кредитування для ВПО з 2014 року, запросили у гостіПід час урочистої церемонії вручення ключів отримав декілька запрошень від колишніх бранців кремля, які днями переїхали у нові оселі.Особисто відвідав пані Альону Романенко, яка потрапила у полон у перший рік війни та, на щастя, була звільнена у 2023 році. Також представники обласної влади побували у Володимира Ляшенка та Олександра Крівова, звільнених під час обміну військовополоненими у серпні 2025 року. Чоловіки були засуджені у так званій «лнр» за «державну зраду» ще до початку повномасштабної агресії і перебували у полоні тривалий час.Нагадаю, 176 родин придбали оселі за програмою пільгового житлового кредитування жителів Луганської області – ВПО з 2014 року. Зокрема, 46 кредитів на 111,1 млн грн отримали особи, звільнені з полону; 130 – інші категорії переселенців «першої хвилі» на суму понад 290 млн грн: https://lova.gov.ua/oda/press/news/175-rodyn-prydbaly-oseli-za-prohramoyu-pilhovoho-zhytlovoho-kredytuvannya
Луганчанину Олександру Дроздецькому посмертно присвоєне звання «Герой України»Про це йдеться в Указі Глави держави Володимира Зеленського № 1003/2025 від 26 грудня 2025 року.Згідно з документом, звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоєне підполковнику Дроздецькому Олександру Сергійовичу (посмертно).Олександр народився 5 січня 1984 року. Закінчив школу в Алчевську. Отримав вищу юридичну освіту в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Служив у правоохоронних органах Луганщини. Із 2016 року – в управлінні «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Луганській області, де був начальником 2-го відділу.Із 2024 року воював у складі 1-го окремого загону Центру спеціального призначення «Омега».Олександр брав участь в боях за Донецьку, Запорізьку, Харківську та Луганську області. 13 березня 2025 року стало відомо, що під час бойового зіткнення з ворогом підполковник Олександр Дроздецький, командир 1-ї групи спеціального призначення 1-го окремого загону ЦСП «Омега», загинув.У Олександра залишилися батьки, дружина, син та донька.
Молитва лине над усією Україною – від теплих рідних осель до притулків біженців та окопів на Сході і Півдні. Мільйони українців знову шукають у небі першу зірку, яка сповістить про настання найвеличнішого Свята – Різдва Христового. На жаль, не кожна луганська родина збереться за різдвяним столом. І навіть сучасні технології не зможуть усіх об’єднати, адже тисячі наших хлопців і дівчат зустрінуть свято в окопах. Проте, куди б не закинула нас війна, які б випробування не послала нам доля, усі ми будемо звертатися до Бога з єдиним проханням про повернення миру на нашу землю.Щоб діти не відправляли подарунки на фронт, а матері та дружини дивились у рідні очі не через екрани телефонів.Щоб радіти не смс-повідомленням, а поцілункам та обіймам. Щоб із гучномовців радісно й дзвінко звучали колядки та вітання, а не страшні слова: «Громадяни, повітряна тривога!»Знаю, кожний з вас просить Божої ласки, але захисту чекає тільки від ЗСУ! Усе буде добре! Адже ворогу не вигадати такого безпілотника чи балістичної ракети, щоб знищити у небі нашу зірку надії! Так, наступний рік також обіцяє бути складним, проте він буде присвячений новим проєктам розбудови наших громад, посиленню нашої згуртованості та підтримці кожного, хто залишається з Луганщиною!Навіть у таку напружену та небезпечну годину я бажаю вам, шановні земляки, віри у невідворотну Перемогу наших бійців, Божого прощення, любові, а також сімейного затишку.Христос рождається! Славімо його!
Різдво для дітей ВПО: у шелтері Лисичанської МВА відбулося різдвяне дійствоУ шелтері для внутрішньо переміщених осіб, яким опікується Лисичанська міська військова адміністрація, відбувся різдвяний захід для дітей ВПО.До події долучилися народні депутати України Олександр Сухов та Сергій Вельможний, а також директорка Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної військової адміністрації Оксана Волошина.Гості привітали дітей із Різдвом, передали подарунки та долучилися до розважальної програми.«Наш обов’язок – підтримувати дітей, які через війну були змушені покинути свої домівки, і дарувати їм відчуття свята та безпеки», – зазначив Олександр Сухов. Програма заходу була спрямована на те, щоб подарувати дітям радість, увагу дорослих і можливість хоча б на деякий час відволіктися від пережитих труднощів.«Такі зустрічі допомагають дітям відчути турботу й упевненість у тому, що вони не залишені наодинці зі своїми переживаннями», – підкреслив Сергій Вельможний. Окрему увагу організатори приділили емоційній підтримці та створенню для дітей безпечного і дружнього середовища.«Для дітей ВПО особливо важливо відчувати тепло, увагу й щирі емоції у різдвяні дні», – наголосила Оксана Волошина. У події взяли участь діти з родин ВПО, які проживають у шелтері, а також інші діти внутрішньо переміщених осіб, що нині мешкають у Києві.Такі ініціативи залишаються важливою складовою психологічної та соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок війни.
До 50 тисяч гривень: програма підтримки самозайнятих ветеранів та їхніх родин від Білокуракинської громадиУ 2025-2026 роках в громаді діє комплексна програма, яка передбачає компенсацію вже понесених витрат на створення умов для інтеграції Захисників, Захисниць та членів їхніх сімей за новим місцем проживання в Україні.Програма спрямована на підтримку тих, хто розпочинає або розвиває власну підприємницьку чи незалежну професійну діяльність. Компенсація надається самозайнятим особам — ФОПів 1-3 груп або особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність.За рахунок місцевого бюджету відшкодовуються витрати на закупівлю товарів і предметів, необхідних для роботи.Для отримання компенсації потрібно надати завірені документи, що підтверджують:- статус ветерана або члена сім’ї ветерана / Захисника;- реєстрацію як ФОП або самозайнятої особи;- факт здійснення та оплати витрат;- статус ВПО (за наявності).Максимальний розмір компенсації — до 50 000 грн. Повторна компенсація за одним посвідченням не допускається.Щоб подати заявку, необхідно особисто передати до відділу соціального захисту населення Білокуракинської СВА письмову заяву за встановленою формою разом із повним пакетом документів. Розгляд здійснюється у порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань.У разі позитивного рішення кошти перераховуються на рахунок заявника. Для ФОП компенсація надходить виключно на рахунок, відкритий для підприємницької діяльності.📲Номер телефону для довідок: 050 706 28 45.
Релокація бізнесу та захист прав підприємців: Луганська ОДА долучилася до фахового обговорення змін до законодавства18 грудня відбулося чергове засідання Робочої групи з підготовки змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Ключовою темою зустрічі, що пройшла в онлайн-форматі, стала релокація підприємств в умовах воєнного стану та необхідність правового регулювання цього процесу.Стратегічне значення обговоренняРобоча група, утворена за ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України, продовжує опрацьовувати пропозиції, що мають критичне значення для економічної стійкості країни. Питання статусу релокованого бізнесу вимагає особливої уваги, оскільки підприємства з постраждалих регіонів потребують рівних можливостей для розвитку на рівні з тими, що не зазнали переміщення.Основними пунктами порядку денного стали:📌Фаховий аналіз: обговорення пропозицій щодо визначення юридичного статусу релокованих підприємств та гарантування їхніх прав.📌Законодавчі ініціативи: розробка конкретних нових норм та змін до чинного законодавства, які б деталізували режим діяльності бізнесу, що виїхав з тимчасово окупованих територій.📌Координація експертних зусиль: вирішення проблемних питань, виявлених під час попередніх етапів опрацювання законодавчих змін.До дискусії долучилися ключові посадовці та представники зацікавлених сторін.Від Луганської ОДА - перший заступник голови облдержадміністрації Олексій Смирнов та представники управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації й Департаменту розвитку, утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості та транспорту.Результати обговорення стануть основою для подальшого вдосконалення профільного законодавства, що дозволить створити надійний правовий фундамент для функціонування українського бізнесу в складних умовах війни.
Релокація як виклик і ресурс: що сьогодні формує майбутнє Луганщини16 грудня в Києві відбулася конференція «Що допомагає Луганщині в релокації: стійкість, консолідація, відновлення». Захід об’єднав представників державної влади, парламенту, громадського сектору, міжнародних партнерів, науки й культури – усіх, для кого Луганщина є не лише територією на мапі…Серед ключових спікерів: народна депутатка України Таміла Ташева, народний депутат України Віталій Безгін, директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський, голова Правління ГО «Громадська ініціатива Луганщини» Тетяна Киріллова.Під час конференції відбулася відверта розмова про те, як існує регіон, більша частина якого перебуває під тимчасовою окупацією, але який не припиняє працювати, здійснювати управління та відстоювати своє місце в державній політиці.Визначеність, за яку доводиться боротисяКлючовою темою першої панельної дискусії стало стратегічне бачення ролі Луганщини під час і після деокупації. Під час виступу окреслив головну проблему, з якою щодня стикаються тимчасово окуповані регіони, – хронічну управлінську та комунікаційну невизначеність.Фактично щодня ми змушені виборювати визначеність – у повноваженнях, у ролях, у розумінні того, де і як ми можемо бути корисними. Це непростий процес. Він відбувається на різних рівнях – у спілкуванні з народними депутатами, з центральними органами виконавчої влади, з партнерами.Область регулярно залучають до координаційних нарад щодо прифронтових територій. Водночас проблеми таких регіонів суттєво відрізняються, і в загальному порядку денному голос окремих областей часто губиться.Постійного системного майданчика, де ці питання можна було б обговорювати фахово, й регулярно, по суті, не існує.Адміністрації без території – але не без відповідальностіОкремо зупинився на функціонуванні обласних військових адміністрацій на тимчасово окупованих територіях. У суспільстві досі не сформоване повне розуміння того, як можуть працювати адміністрації без фактичного контролю над територією.Багато людей не знає, як можуть існувати такі адміністрації. Хтось не вірить у деокупацію. Хтось не відчуває прямого зв’язку між владою і переміщеними людьми. При цьому у публічному просторі майже ніхто не говорить про позитивні результати роботи.В інформаційне поле найчастіше потрапляє критика, тоді як щоденна системна робота залишається невидимою.Майже ніхто не напише в соцмережах, що, умовно, Сіверськодонецька військова адміністрація забезпечила соціальні потреби п’яти тисяч внутрішньо переміщених осіб. Але саме ця складна і часто непомітна робота і є нашим реальним змістом.Чого може втратити державаОкреслив ризики публічних дискусій про можливу ліквідацію адміністрацій, які представляють тимчасово окуповані регіони.Давайте чесно відповімо: що втратить Україна, якщо таких адміністрацій не стане? Ми фактично ставимо крапку і в управлінській присутності держави, і в перспективі реінтеграції цих територій.Це питання не політичне, а стратегічне, і воно безпосередньо стосується майбутнього України як цілісної держави.Читати повністю тут.
Герой з Луганщини, якого вшановує Харків: історія, що варта своєї вулиціУ міському просторі кожного українського міста є вулиці, що зберігають у собі більше, ніж просто маршрут. Вони зшивають історію з сучасністю, нагадують про вибір, який робимо щодня.І коли сьогодні Харків розглядає можливість перейменувати вулицю Самольотну на честь Владислава Рикова – Героя України, льотчика-штурмовика, уродженця Луганщини, – це питання не про символіку. Це питання про те, ким ми є як суспільство.МІСТО, ЯКЕ ПАМ’ЯТАЄ СВОЇХ І НЕ ЗАБУВАЄ ЧУЖИХХарків одним із перших прийняв удари повномасштабної війни, але не зламався. І тепер це місто, що вміє не лише виживати, а й відновлювати сенси.Назвати вулицю на честь Владислава – означає визнати, що саме такі люди тримають міста під час війни.Ця вулиця розташована там, де Владислав робив свої перші кроки у життя, де формувався його характер, де дитина з Луганщини навчалася долати втрати й шукати сили, щоб піднятися в небо.Це не абстрактне перейменування – це повернення пам’яті на своє місце.Сьогодні багато хто каже: «Під час війни є важливіші справи». Але саме під час війни імена мають найбільше значення.Бо назви вулиць – це спосіб зафіксувати, хто ми. Кому ми дякуємо. І заради кого ми продовжуємо жити.Перейменувати Самольотну на вулицю Владислава Рикова – це відновити зв’язок між містом і його людьми, нагадати, що свобода обов’язково має «своє обличчя», показати дітям, що герої – не абстракція, а люди, які виросли поруч, і залишити у просторі міста знак того, хто захищав його землю з неба.Місто змінюється не тоді, коли змінюється генеральний план. Місто змінюється тоді, коли змінюється сенс його назв.Вулиця Владислава Рикова – це не про минуле, це про майбутнє. Про тих, хто зростатиме на цих вулицях і питатиме: «Хто він був?» І отримувати відповідь: «Людина, яка не здалася».Ім’я Владислава – це частина історії сучасної України. Харків, Луганщина, уся країна тримають його в пам’яті. І ця пам’ять – не тягар. Це орієнтир.Читати історію Героя тут.