З глибоким сумом сповіщаємо про підтвердження загибелі нашого земляка, захисника України, солдата Тармаса Олександра Анатолійовича. Олександр Анатолійович народився 30 січня 1984 року в місті Самар Дніпропетровської області, де минули його дитинство та шкільні роки. Згодом доля знову пов’язала його з Лозівщиною — після закінчення школи він вступив до Панютинського ПТУ №56, де здобув професію водія. Олександр був працелюбною та відповідальною людиною: працював в інтернет-компанії «Воля», а пізніше — налагоджувальником верстатів на трикотажній фабриці у селищі Орлівщина.У рідкісні хвилини відпочинку Олександр щиро любив риболовлю. Майже щовихідних, незалежно від погоди, він вирушав до річки, щоб побути наодинці з природою, зібратися з думками та відновити сили.У 2023 році Олександр Анатолійович став на захист Батьківщини. Служив кулеметником 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини А7400, де виявляв стійкість, побратимство та справжню мужність.З невимовним сумом сповіщаємо, що 16 листопада 2025 року під час важкого стрілецького бою у складі штурмової групи в районі населеного пункту Маяк Донецької області солдат Олександр Тармаса отримав поранення, несумісні з життям. Він поліг як Герой, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові. Для родини тривали болісні місяці невідомості, адже захисник вважався зниклим безвісти. На жаль, у серпні 2026 року родина отримала офіційне підтвердження про його загибель.У невимовній тузі залишилися донька, син, мати та брат. Висловлюємо найщиріші слова співчуття рідним, близьким і побратимам із приводу непоправної втрати.Світла пам’ять, вічна шана та вдячність герою!