Шановний Миколо Петровичу! Від усього серця вітаю Вас із прекрасним 80-річним ювілеєм! Є люди, чий життєвий шлях неможливо виміряти лише посадами, роками роботи чи професійними здобутками. Найважливіше — це слід, який вони залишають у серцях інших, у долях своїх вихованців, у пам’яті колег та історії рідного закладу. Таким є і Ваш шлях. Майже чверть століття Ви очолювали Панютинський ліцей. За цими роками — наполеглива праця, відповідальні рішення, щоденна турбота про дітей і колектив, прагнення розвивати заклад та зберігати в ньому найважливіше — людяність, взаємоповагу й любов до своєї справи. Для Лозівської громади Ви — людина, чиє ім’я назавжди вписане в історію нашої освіти. Ваш досвід, мудрість і відданість обраному фаху стали міцним фундаментом традицій, які живуть і сьогодні. 80 років — особлива дата. За нею — ціле життя, сповнене невтомної праці, теплих зустрічей, випробувань, перемог та людей, для яких Ви стали наставником і підтримкою. Це час озирнутися назад із гордістю та побачити, як багато доброго й світлого вдалося зробити. Дорогий Миколо Петровичу, щиро бажаю Вам міцного здоров’я, сил і душевної рівноваги. Нехай у Вашому домі завжди панують тепло й затишок, поруч будуть рідні та дорогі серцю люди, а кожен новий день дарує спокій, світлі миті та щирі приводи для усмішки. Многая і благая літа!