LozovaNews | Повернувся на щиті: світла пам’ять Андрію Дівакову»Діваков Андрій Юрій...

«Повернувся на щиті: світла пам’ять Андрію Дівакову»Діваков Андрій Юрійович народився і зростав у місті Лозова. Його життєвий шлях розпочався зі стін Лозівської загальноосвітньої школи № 7, де він залишив по собі найтепліші спогади. Вчителі та друзі пам’ятають Андрія як людину-світло: надзвичайно доброго, щирого та завжди усміхненого хлопця, який вмів підбадьорити кожного поруч.Він був людиною праці й мав справжні «золоті руки». Усе, за що б не брався Андрій, спорилося, а його серце належало простим життєвим радощам — тихій риболові та автомобілям, якими він захоплювався з юності. Одразу після школи він розпочав свій трудовий шлях, а останні роки працював водієм на Лозівському водоканалі, щодня дбаючи про добробут рідного міста. Колеги знали його як надійного професіонала та вірного товариша.У серпні 2024 року життя Андрія зробило крутий поворот — він став на захист України. Свій військовий обов'язок виконував у лавах військової частини А4941 на посаді командира бойової машини — командира 1-го механізованого відділення. Як справжній лідер, він вів за собою побратимів, виявляючи незламну мужність та вірність присязі.14 жовтня 2024 року, під час забезпечення національної безпеки і оборони в районі населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області, солдат Діваков Андрій героїчно загинув. Він прийняв свій останній бій під час відбиття штурмових дій противника, до останнього подиху стримуючи збройну агресію проти рідної землі.У Андрія залишилися найдорожчі люди: кохана дружина, батьки та брат. Неможливо знайти слів, щоб втамувати цей пекучий біль, але ми схиляємо голови в глибокій пошані перед подвигом справжнього чоловіка, відважного воїна та вірного сина України.