«Повернувся на щиті: світла пам’ять Андрію Дівакову»Діваков Андрій Юрійович народився і зростав у місті Лозова. Його життєвий шлях розпочався зі стін Лозівської загальноосвітньої школи № 7, де він залишив по собі найтепліші спогади. Вчителі та друзі пам’ятають Андрія як людину-світло: надзвичайно доброго, щирого та завжди усміхненого хлопця, який вмів підбадьорити кожного поруч. Він був людиною праці й мав справжні «золоті руки». Усе, за що б не брався Андрій, спорилося, а його серце належало простим життєвим радощам — тихій риболові та автомобілям, якими він захоплювався з юності. Одразу після школи він розпочав свій трудовий шлях, а останні роки працював водієм на Лозівському водоканалі, щодня дбаючи про добробут рідного міста. Колеги знали його як надійного професіонала та вірного товариша. У серпні 2024 року життя Андрія зробило крутий поворот — він став на захист України. Свій військовий обов'язок виконував у лавах військової частини А4941 на посаді командира бойової машини — командира 1-го механізованого відділення. Як справжній лідер, він вів за собою побратимів, виявляючи незламну мужність та вірність присязі. 14 жовтня 2024 року, під час забезпечення національної безпеки і оборони в районі населеного пункту ЦукЛозова⚡️Новини I Надіслати новину