Яна про Літературу 🫡 | Авторка щоденнику «Жінка в Берліні» розповідає, як на вулицях почула п...

📍 Авторка щоденнику «Жінка в Берліні» розповідає, як на вулицях почула про операцію радянських партизанів: ті організували диверсію і підірвали німецький потяг зі зброєю. 😀 Оповідачка кепкує, що її співвітчизники змогли б зробити подібне, тільки якщо попередньо придбали би квиток і прокомпостували його. 📝 Аспект дослідження того, як німецький соціум поступово потонув у цьому божевіллі й залишався у прірві до останнього видається особливо цікавим. Саме це та інші парадокси суспільства у Другу світову досліджує англійський історик Ніколас Старґардт у книзі «Мобілізована нація». Ще не дочитала цей стос у понад 700 сторінок, однак спішу поділитись цікавими фактами, які довідалась. 1. Наприкінці Першої світової у Берліні смертність серед цивільних від туберкульозу була більше, ніж серед солдат, призваних зі столиці. 2. У державних календарях і підручниках датою початку війни було 3 вересня 1939 року, коли Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині. 1 вересня позначили лише днем «конратаки» на Польщу. 3. Німці дуже успішно розтиражували міф про поляків, які вели чи не цілий геноцид на власній території. Для цього число вбитих німців збільшили вдесятеро, а інформацію подавали під заголовками на кшталт «20 років польського правління смерті». Це зіграло злий жарт. Коли у 1943 році Ґеббельс намагався закликати народ до співчуття полякам, що потерпають від совєтів, у нього справедливо запитали, чому ж таких злих поляків треба жаліть. 4. Проблеми із забезпеченням навіть базовими товарами у Німеччині почалися з перших днів війни. Негаразди з постачанням одягу, меблів, побутових товарів і нормальної кави були наявні ще навіть до Другої світової. 5. Ґестапо стежило за тим, щоб не ставати інструментом родинної помсти для німців. Відтак воно закликало Спеціальний суд не приймати доноси від ділових партнерів, навіть якщо звинувачення було у прихильності до комунізму. 👀 Можливо, на це читання піде цілий місяць. Та мене захоплює, що і як робить дослідник. Коли б писала про Другу світову війну щось своє, то прагнула б створити саме щось подібне.