Яна про Літературу 🫡 | Історія книжки, що не мала статися📍«Бійня номер п’ять» змінила життя К...

Історія книжки, що не мала статися📍«Бійня номер п’ять» змінила життя Курта Воннеґута назавжди. З цією книгою він миттєво став культовим автором. Однак, здається, у жодній історії про письменників це не впливало позитивно на митця. Наступного року після публікації знаменитого роману Курт розлучився з дружиною, з якою провів 25 років життя. 📝 Намагаючись втекти від самотності, він доводив себе до виснаження роботою. Воннеґут вирушив у небезпечну місію в так звану Біафру, був обраний віце-президентом PEN і викладав курси письма у Гарварді. Та все це було лише спробою відтермінувати момент, коли доведеться думати про майбутнє та повне нерозуміння напрямку творчості. 😀 Playboy спитав тоді Курта, чого очікувати після «Бійні номер п’ять», на що Воннеґут відповів: Якщо я захотів би, то взагалі не мав би писати. ✍️ Хаос життя втілився у «Сніданку чемпіонів», який привів частину вірної аудиторії автора своїми експериментами та змістом у шок. Книжку Курт присвятив Фібі Герті — вдові, яку відвідував з друзями після школи у тридцяті роки. Згадуючи її, письменник тепло казав: Вона була кумедною. Вона була розкутою. Вона вчила нас бути неввічливими в розмовах не лише на сексуальні теми, але й про американську історію та відомих героїв, про розподіл багатства, про школу, про все. 🤌 Воннеґут додавав, що тепер за рахунок цієї «неввічливості». І, певне, найбільше цей принцип втілюється якраз у «Сніданку чемпіонів», яким письменник привітав себе на п’ятдесятий день народження. 🎂 Цим проектом він прагнув очистити свою голову від «усього того мотлоху, що там є». Курт повністю відпускає себе — пише дещо по-дитячому, доповнює оповідь малюнками й трохи непристойними графіті. 💅 Після «Бійні номер п’ять» Воннеґут заявляв, що хоче вирушити у більш зосереджену на собі подорож, бо може зробити це тепер. «Сніданок чемпіонів» був гучним виявом цього наміру та викликав обурення критиків: дехто навіть поділився переконанням, що цей текст — спланована образа читачів. 📍Так, «Сніданок чемпіонів» не для всіх — і не для мене. Однак ця книжка повернула Курту рішучість спробувати писати й жити знов: Гадаю, мій дух все ще достатньо сильний, щоб я міг ганятися за щастям, чого я ще ніколи не пробував. 📍Завдяки цій авантюрі й дозволу собі бути сповна «неввічливим» Воннеґут продовжив писати — і це причина полюбити «Сніданок чемпіонів».