«Гра в перевдягання» Артема Чеха перелопачує, стукається до глибин душі та змушує пізнати війну з перспективи чоловіка, що поклявся більше ніколи не опинитися на ній. Брутальна чесність диктує кожен рядок цієї оповіді. У рядках, що відстукують десь у серці лунає голос. Голос відважності, туги, страху й смерті. Вона стає навʼязливим супутником кожного, хто ступає на землі скаліченого й змореного Сходу. Наказ веде туди Чеха, що аж ніяк не плекає сентиментів до цього краю. Виразними й грубими мазками Чех витворює полотно пекла на землі, де час губиться у вирі втрат, а прийняття можливої загибелі — обовʼязкове для кожного. Ця книга водночас і про буденність повномасштабного вторгнення для солдата, який знову опинився в строю. Чех завжди з кимось поруч, а водночас на самоті розмислів. Думки його втішають, телепортують у часи загубленого минулого та змушують знов осягати, яку чашу горя доведеться ще випити до дна.Важливого Чех не ховає за ввічливістю й необхідністю бути обережним з публікою. Відтак читайте.