Це подарунок доньці Карін на десятиріччя від Астрід Ліндґрен — «Пеппі Довгапанчоха».Одного дня Карін попросила маму про казку. Коли Астрід запитала, про кого ж розповісти, то дівчинка відповіла: «Про Пеппі Довгапанчоху». Це було незвичайне імʼя, отже й історії мали бути надзвичайними. У березні 1944 авторка вивихнула щиколотку. Тоді жінка вирішила записати пригоди й оформити в книжечку. Перший надісланий рукопис вважали суперечливим. Другий, надісланий у інше видавництво, надрукували. У виправленому вигляді дебют Ліндґрен став моментальним успіхом і обʼєктом дебатів, які спалахують подеколи й досі. Скажімо, у самій Швеції через рік після публікації виникла дискусія про негативний вплив Пеппі на дітлахів, а у Китаї 2008 року засумнівались у правильному ставленні Пеппі до поліції.Та Пеппі Довгапанчоха стала не просто історією про бунтівну дівчинку, а гучною пропозицією Астрід кардинально змінити ставлення суспільства до дітей — сприйняти їхнє прагнення свободи й любові всерйоз. І це спрацювало.