🤔На Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча довгі роки існувала команда КВН «Іллі-ча-ча». Робітнича молодь у вільний від роботи час писала смішні тексти і виступала на кавеенівських фестивалях. Але на тих фестивалях був також і закритий формат – вечори чорного гумору. І ось там «іллічівці» виставляли команду із зовсім іншою назвою – «Бидло б*ть заводське». Як же органічно заходила і ця назва, і ті жарти на загальноукраїнську авдиторію. Загальне стереотипне уявлення про Донеччину, Схід України, як про «край неосвічених людей», допомагало у сприйнятті специфічного гумору.Десятки років політична еліта країни підтримувала таке хибне уявлення про Схід. У Маріуполі в системі міської влади протягом багатьох років під культуру був відведений маленький відділ – не управління, не департамент, а лише відділ. У місті, яке було одним з десяти найбільших міст України, не було власної філармонії, а поява камерного оркестру сприймалася як примха декількох людей.І це не випадковість. Це частина політики.Ми розкажемо вам, як десятиріччями Донеччину перетворювали на неосвічений край. І як цьому завадила українська еліта.