Channel Lost in India 🇺🇦 - @lost_in_india - №3162
РУДРАМАДЕВІ(Rudhramadevi, 2015)З нагоди 8 березня подивилася біографічно-фентезійну стрічку “Рудрамадеві” про правительку з династії Какатія. Жив собі король Ґанапаті-Дева. Синів у нього не було, а жадібні до влади кузени були. Тому, коли народилася дочка, Ґанапаті-дева оголосив її хлопчиком, якого назвали Рудрадев. Надалі Рудрадев отримував виховання, належне принцу — тобто, вивчав державне правління, бойові мистецтва і закони. Може, король розраховував трохи потягнути час у сподіванні, що одна з дружин таки народить йому принца — але не склалось.Звичайно, настав день, коли принц задався питанням, чому в нього ростуть цицьки, а з-поміж ніг іде кров. Мама з татом пояснили ситуацію та попросили принца продовжувати приховувати той неприємний факт, що він, власне, жінка.Але коли принцеві стукнуло 25 рочків, а в нього так і не виросла борода і він не одружився, жадібні до влади дядьки щось запідозріли. Та й сам принц закохався в друга дитинства, сина васального короля Вірабгадру, що додатково ускладнило ситуацію. І хоча про людське око принца одружили з кузиною, шило в мішку важко приховати. Одного дня довелося визнати, що співправителем Ґанапаті-Дева є не принц Рудрадев, а принцеса Рудрамадеві.Тут усе і завертілося.В реальній історії начебто нічого такого не було: Рудрамадеві хоч і навчали бойовим мистецтвам та державництву, але не приховували того, що вона дівчина, при тому що вона носила чоловічий одяг, брала участь у бойових діях та коронувалася як спів-правитель під іменем Рудрадев. На деяких стелах того часу вона згадується як Кумара Рудра-Дева-Магараджа, тобто під чоловічим ім’ям. До речі, не така вже й нечувана штука для середніх віків — королева Ядвіга коронувалася як король, такий ото фінт вухами. Проти Рудрамадеві дійсно бунтували васали, і дійсно через те, що вона жінка. В одній з експедицій проти бунтівників вона й загинула. Також вона дійсно вийшла заміж за принца Вірабгадру, сина короля Індушекара, і воювала з королем Махадевою з династії Севунів (хоча на той момент їй було вже добре за тридцять). Її дійсно підтримував вождь Ґона Ґанна Редді.Вона правила 29 років, і передала трон онукові — тобто, загинула уже в бабусиних літах. Звичайно, всі ці події в фільмі запхали мало не в один рік, і всі війни, заколоти та укріплення форта відбуваються, поки Рудрамадеві квітучі 25.Сам фільм справив на мене враження “Баагубалі на мнімалках”. “Баагубалі” тому що там грають Анушка Шетті, яка в “Баагубалі” грала войовничу принцесу Девасену (Анушка любить амплуа бойовитої жінки) та Рана Даґґубаті, який грав злого принца Бгаллаладеву (в цьому фільмі він хороший). Ще в “Рудрамадеві” знімався Аллу Арджун, ну і для розмаю не лиходійську роль зіграв Пракаш Радж.А чому на мінімалках? Тому що фільм відверто не дуже. Графоній жахливий, декорації злидарські, екшон як у “Алі-бабі й 40 розбійниках” 1979 року, сценарій позбавлений драматичного напруження, персонажі двомірні. Колись королева Рудрамадеві отримає гідний біопік, але не сьогодні. Власне, я би взагалі не писала про цей фільм, якби не нагода познайомити вас з цією чудовою історичною постаттю.
221
26-03-09 07:16