Коли я створювала цей Telegram-канал, я хотіла розповідати про малювання, матеріали, техніки, митців, показувати процес створення картин. Таким чином я планувала розвиватися як художниця і, можливо, трохи надихати вас. Але це не спрацювало. Не спрацювало особисто для мене. Я підійшла до ведення Telegram-каналу як до роботи, якої і так було більше ніж достатньо: контент, рубрики, час публікацій і т.д. Структура, планування, системність — це класно і потрібно. Для проєктів. Для бізнесу. Але там немає душі, моєї творчої душі, яка постійно у пошуках музи. Усе було не так, нецікаво, виснажливо. Мій канал не спонукав творити, вивчати нове й ділитися цим, він лише обтяжував, забирав час і дратував. Я не впевнена, що цього разу буде інакше. Не впевнена, що зможу відпустити і не відчувати себе «на роботі». Але впевнена, що це не буде канал виключно про живопис. Зокрема — так, але не виключно (трохи юридичної лексики 🫠). Це буде канал про те, що надихає, і те, що демотивує, про спроби, про невдачі й успіхи. Про обгортку і те, що всередині. Про красиве і буденне. Це буде канал про пошук МУЗИ. (Ні, не моєї собаки — її завжди можна знайти десь у ковдрах 🐶). Навіть якщо мій мініблог проіснує лише місяць, я подякую собі за те, що спробувала, і вам — за те, що підтримали 🫶