✏️У західному медіапросторі зараз кілька гучних скандалів про використання ШІ. Американське видавництво Hachette відкликало горор-роман через підозру у використанні ШІ. Фрилансер The New York Times використав ШІ для свого книжкового відгуку, через що випадково додав до статті фрагменти, сплагіачені із відгуку The Guardian. Відомого нідерландського журналіста відсторонили після того, як в його роботах помітили галюциновані цитати.Другий і третій випадки не настільки цікаві. Проблема не у ШІ як такому, а в лінивому використанні ШІ, яке призвело до більш традиційних журналістських гріхів (плагіат / вигадані цитати), які завжди траплялися в топових медіа. (Цікаво було б подивитися на те, які ШІ-моделі використовували фігуранти цих скандалів — припускаю, найкращі моделі зразка 2026 року такого б не допустили).Випадок із книжкою цікавіший. До того, як її підхопило традиційне видавництво, вона була self-published і, схоже, доволі популярною — майже п’ять тисяч відгуків на Goodreads. Поруч із однозірковими відгуками, які звертають увагу на ШІ-прозу, там багато захоплених п’ятизіркових коментарів. Про що це нам каже — що багато людей не проти ШІ-тексту? що слопу на книжковому ринку було багато і до появи ШІ-слопу?