Long Telegram | Наступний матеріал у моєму списку читання у відпустці — спогади Дж. Р....

Наступний матеріал у моєму списку читання у відпустці — спогади Дж. Р. Морінґера, гострайтера мемуарів принца Гаррі, у The New Yorker.Це у першу чергу історія письменника, який досяг якогось успіху під своїм власним іменем (отримав престижну Пулітцерівську премію за журналістську роботу, написав власні успішні мемуари про своє дитинство), але у якого більш успішно виходить писати книжки за інших людей. І останні 15 років його кар'єри — це боротьба між особистими письменницькими амбіціями та успіхом, який приносить ремесло гострайтера.Деталей про безпосередній процес написання мемуарів принца Гаррі тут не так багато, але трохи є. Найцікавіша сцена на цю тему — момент після публікації книги, коли Морінґера почали переслідувати папараці і про нього самого почали писати у пресі, часто з помилками: те, з чим Гаррі стикався усе життя. Ці кілька днів особистого досвіду стали для Морінґера ціннішим матеріалом, ніж незчисленні інтерв'ю з Гаррі і його оточенням, які він проводив кілька років до того. Але врахувати його у тексті мемуарів було вже пізно. 📍Я загалом цікавлюся роботою і досвідом гострайтерів. Якщо ви теж, почитайте інший допис на цю тему, який я позаминулого року публікував у Old York Times.